Спецпроект

Російські федеральні музеї працюватимуть допізна

З 1 січня 2013 року всі федеральні музеї Росії в один з будніх днів тижня працюватимуть до 21.00. Відповідний наказ російського міністра культури вже підписаний.

Про це пишуть Известия

Москва вже вибрала день для подібних заходів - четвер. Міські музеї Москви вже працюють у такому режимі з 1 січня 2012 року. Але найбільші музеї російської столиці - Третьяковка, музей ім. А.С. Пушкіна, Політехнічний, Історичний та інші - знаходяться у федеральному підпорядкуванні.

Регіони виберуть будні дні для пізньої роботи музеїв самостійно. З 3 жовтня Ермітаж у Санкт-Петербурзі по середах працює до 21.00.

Низка федеральних музеїв в Москві вже перейшли на продовжену роботу, але більшість з них зміну свого розкладу не афішують. По четвергах вже працюють допізна Історичний музей, Музей Сходу, Всеросійський музей декоративно-прикладного та народного мистецтва, а також Музей образотворчих мистецтв імені А.С. Пушкіна.

Додаткового фінансування у зв'язку з продовженням годин роботи установи культури не отримають. 

Міністерство запропонувало музеям продумати програму вечірніх тематичних заходів, які зможуть залучити відвідувачів в "продовжені дні".

З усіх федеральних музеїв в Москві на продовжений режим не перейдуть тільки Музеї Московського Кремля. По четвергах вхід в Кремль взагалі традиційно закритий, а в інші будні дні він продовжить працювати для відвідувачів до 18.00.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.