Спецпроект

Полоцький і Новгородський музеї-заповідники обмінялись виставками

Національний Полоцький історико-культурний музей-заповідник (Білорусь) і Новгородський державний об'єднаний музей-заповідник (Росія) обмінюються виставковими експозиціями.

Про це пишуть Новости Беларуси.

Російські музейники представлять в Полоцьку виставку "Олександр Невський" з фондів Новгородського державного об'єднаного музею-заповідника. Можна буде побачити археологічні матеріали - бойові сокири, меч, булави, наконечники списів і стріл, реконструкції шаблі і шолома, кольчуги, копії мініатюр Особового літописного зводу XVI в., карти, схеми битв, що дозволяють досить повно представити сторінки героїчної епопеї боротьби з німцями і шведами в XIII в.: перемоги 1240 і 1242 років, здобуті руськими дружинами під керівництвом Олександра Невського. Сфрагістичні матеріал виставки - печатки князів Ярослава Всеволодовича, Олександра Невського.

Ранні письмові джерела з колекції Новгородського музею - святці і службові мінеї XVII-XVIII ст. свідчать про поширення культу святого Олександра Невського як одного з найбільш шанованих національних святих. На виставці широко представлена ​​іконографія св.Олександра Невського - в чернечому вбранні, великокнязівському вбранні, в образі воїна-вершника.

Виставка відкриється 24 жовтня в Художній галереї. У цей же день в Новгороді розпочне роботу виставка художніх творів із фондів Національного Полоцького музею-заповідника "На грані століть". Вона познайомить новгородців з мистецтвом білоруських художників кінця ХХ - початку ХХI століття.

Експозиція являє собою елемент дослідження панорами творчих процесів, що відбуваються в Білорусі. Живопис, графіка, скульптура відбивають різноманіття художніх пошуків білоруських художників. Серед учасників виставки - заслужені діячі мистецтв Білорусі, народні художники, митці середнього і молодого поколінь. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.