Спецпроект

Музей "нечисті" в Калінінграді відновив свою роботу. ФОТО

В Калінінграді, на території Візит-центру "Музейний комплекс" Національного парку «Куршська коса", після нетривалої перерви, знову відкрився Музей російських забобонів.

Про це пише Руград.

Захоплюючись різьбленням по дереву, корінний калінінградець Михайло Семенов, в 2002 році відкрив у дерев'яній хаті музей Російських забобонів. Це місце стало дуже відвідуваним і досить відомим в Росії. За три з гаком роки він створив колекцію персонажів більш ніж з шістдесяти різьблених дерев'яних фігурок, які викликають безсумнівний інтерес у відвідувачів.

Присвячений музей російського фольклору: духам слов'ян, персонажам казок і різним народним повір'ями. Тут можна зустріти Бабу-Ягу, Мару, Лісовика, лісових, домашніх, польових, водяних, дорожніх, нічних і інших духів, які в давнину могли й допомогти або нашкодити людині. Всі вони вирізані з дерева, зроблені людиною, але виглядають як живі.

Біля кожної фігурки в музеї Російських забобонів є табличка з описом, хто це такий.

Баба-Яга

 

Музей Російських забобонів розташований на території Візит-центру «Музейний комплекс», відкритий з 11.00 до 17.00, вихідні дні - понеділок, вівторок.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.