Спецпроект

Москвичам заборонили створювати музей Гаррі Поттера

У Москві не буде музею Гаррі Поттера. Принаймні, найближчим часом - компанія Warner Bros. Entertainment Inc, до якої організатори першого в Росії музею чарівного хлопчика звернулися за ліцензією, відповіла рішучою відмовою.

Про це пишуть РИА-новости

 

Ентузіасти не здаються, вони написали ще одного листа до закордонний концерн, де просять знайти якийсь вихід. Але відповіді поки немає.

Музей Гаррі Поттера його організатори, Наталя і Максим Печеник, обіцяли відкрити в Москві в кінці жовтня. Поттеромани з усієї Росії вже почали надсилати свої малюнки, рукодільні чарівні палички, глиняні фігурки, браслетики із зображенням улюблених героїв. Для музею закуповувалися книги Джоан Роулінг на всіх мовах, сувеніри, шилися костюми.

Вже підшукували затишне приміщення в самому центрі Москви, щоб створити там чарівну атмосферу Гогвортсу. Передбачалося, що там будуть збиратися поттеромани, пити вершкове пиво і обговорювати своїх "Патронус" або долю акторів, що зіграли їх улюблених героїв.

Але раптом з-за океану прийшла неприємна звістка. Компанія Warner Bros, якій належать права на використання візуального образу Гаррі Поттера і всіх його друзів і ворогів, і навіть на шрифт, яким написано назву, відповіла м'якою, але рішучою відмовою.

"Велике вам спасибі за інтерес, проявлений до ліцензії на продукцію Гаррі Поттера для вашого музею в Москві. Нам украй приємно, що у вас народилася така ідея і що ви звернулися до нас ", - ласкаво почали вони.

Але потім пояснили: "Незважаючи на те, що ця ідея унікальна й захоплююча, в даний момент вона не збігається зі стратегічними планами бренду. Зі всією повагою, ми змушені вам відмовити". Компанія Warner Brothers побажала усіляких успіхів московським поттероманам і додала: "Будь ласка, тримайте нас в курсі інших можливих ідей".

Подружжя збиралося відкрити музей на власні кошти і сподівалося, що доходів від невеликого магазинчика і кафе вистачить на оренду приміщення.

"Але ми думали, що наш музей буде користуватися популярністю, про нього будуть багато писати, в нього будуть приїжджати. Тож не хотілося ховатися", - кажуть організатори.

І, судячи з усього, їх розрахунки були вірними. Навіть на рівні ідеї музей користувався попитом. На сторінці проекту у соцмережах вже зареєструвалося 2500 осіб, про нього писали ЗМІ, його обговорювали на своїх численних форумах вітчизняні поттеромани. Кілька десятків волонтерів готові були безоплатно допомагати і брати участь.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.