Спецпроект

"Ударник" став музеєм

Історична будівля в центрі Москви, кінотеатр «Ударник», побудований в 30-ті роки минулого століття архітектором Борисом Іофаном, почав діяти в новій якості.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Виставкою номінантів "Премії Кандинського" тут відкрився Музей сучасного російського мистецтва. Одночасно в занедбаному пам'ятнику конструктивізму ведеться підготовка до реставраційних робіт і реконструкції.

В якості кінотеатру «Ударник» вже давно перестав існувати. Замість фільмів тут крутилася рулетка казино.

Нові господарі залишили різні нашарування. Є шари казино, наприклад, розфарбована колона і килими - це зразки симуляції розкоші. При цьому реставратори вже розкрили і частину історично справжніх шарів 30-х років. Ось в таких зонах і народжується зараз новий музей.

Таке накладення культурних і тимчасових шарів підказало розташування експонатів. Експозиція охоплює всі 4 рівня, 4 поверхи будівлі. Є підземний зал. Це простір "Крипта". Є місце, яке назвали "Зал очікування", є кінозал, і є галереї - це галерея кінозалу і бокові коридори. Все це ви зможете побачити, подорожуючи по "Ударнику". Це дуже складно організований простір.
 
З 1931 року, з самого моменту відкриття "Ударника", цей кінотеатр став центром культурного життя Москви. Тут показували великі фільми і виступали великі режисери. Перед сеансами у фойє співали зірки радянської естради. Між іншим, кінотеатр продовжував працювати навіть під час Великої Вітчизняної війни, але в 90-ті роки він був викреслений із художнього життя міста. 
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.