Спецпроект

Чапаєв позбувся мідних шабель

Правоохоронні органи Чувашії розшукують вандалів, які вкрали частину барельєфа, розміщеного на стіні музею героя Громадянської війни, Василя Чапаєва, в Чебоксарах.

Про це пише siteua.org.

 

Вандали спиляли шаблі зі скульптурної групи "Кіннота Чапаєва", виконаної з міді.

Днями шаблі мають бути відновлені музеєм на свої кошти. Потрібно приблизно 30 тис. рублів. Поки складається кошторис.

Музей Василя Чапаєва побудований на громадських засадах недалеко від тих місць, де народився легендарний комдив. Відкрито музей 9 травня 1974 року.

У 1986 році поряд з музеєм встановлений будинок, у якому народився Чапаєв. У ньому створено експозицію предметів побуту приміських російських селян кінця XIX століття. Будівля музею Чапаєва має форму розгорнутого прапора, на передній частині якого поміщена скульптурна група "Кіннота Чапаєва", виконана з міді.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.