Спецпроект

У четвер стане відомо, хто з музеїв отримав грант Ахметова

Увечері 1 листопада стане відомо, програма розвитку якого з українських музеїв буде підтримана грантом на 10 млн грн протягом наступних трьох років.

Йдеться про п'ять музеїв, які пройшли у фінал проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний Музей".

Крім того, два музеї отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен на реалізацію окремих компонентів проекту, пов'язаних з модернізацією, оновленням підходів і методів роботи музею.

Час і місце заходу: 1 листопада, 19:00. Київ, готель "Опера", вул. Хмельницького, 53.

Під час заходу виступить спеціальний гість події - скрипаль-віртуоз Василь Попадюк (Канада).

Як відомо, в шорт-лист проекту "Динамічний музей" увійшли 5 з 25 музеїв, які подали свої заявки:

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Проект "Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

Більше про перебіг проекту "Динамічний Музей" читайте на спеціальній сторінці ІП

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.