Росіяни забувають про сталінські репресії. СОЦІОЛОГІЯ

Більшість росіян вважають, що сталінські репресії дійсно були, і треба зберігати пам'ять про їхні жертви, проте частка таких респондентів зменшується.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на Фонд "Громадська думка" (ФОМ).

Згідно з результатами опитування, проведеного 21 жовтня в 100 населених пунктах 43 суб'єктів РФ серед 1500 респондентів, дві третини російських громадян (62%) згодні з тим, що в часи Сталіна в СРСР проводилися репресії.

Цей показник у порівнянні з підсумками аналогічного опитування в 2011 році знизився на тринадцять процентних пунктів (75%). Протилежної точки зору дотримуються 16% респондентів, що в два рази більше, ніж у 2011 році (8%). Не визначився зі своєю позицією кожен п'ятий (22%) учасник опитування.

Тим часом більшість опитаних респондентів (63%) підтвердили соціологам, що репресії ніяк не позначилися на їх сім'ях, торкнулися - сім'ю кожного шостого (15%). При цьому 7% повідомили, що в числі репресованих були родичі їхніх знайомих, ще 4% знають людей з подібною долею.

Як показало опитування, оцінка росіянами сталінських репресій залишається неоднозначною. Хоча половина (48%) респондентів вважають, що діям влади того часу немає виправдання, кожен третій (30%) визнав, що йому важко визначити допустимість репресій для радянської історії.

Готові виправдати дії радянських керівників 12% опитаних, 10% не визнають факт організації репресій.

В даний час дві третини росіян (60%) вважають, що День пам'яті жертв політичних репресій слід відзначати. Однак цей показник впав в порівнянні з 2011 роком на тринадцять відсотків (73%).

Проти того, щоб щорічно згадувати загиблих у період репресій, виступають 16% респондентів. Чверть (24%) не змогли однозначно відповісти на питання про необхідність проведення пам'ятних заходів.

Говорячи про майбутнє Росії, лише кожен п'ятий (20%) респондент з упевненістю заявляє, що політичні репресії в країні більше не повторяться.

Більше чверті (28%) відзначили низьку ймовірність повернення країни до сталінських методів "", 23% в перспективі цілком допускають появу нової хвилі репресій. Не змогли сформулювати свої уявлення 19% опитаних.

З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій, які постраждали від Великого терору 1937-1938 років.

За соцопитування КМІС, проведеним  у червні 2011 року, 36% українців вважають Сталіна великим вождем.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.