"ЖЕЧ ПОСПОЛІТА" ВИЗНАЛА, ЩО НАФАНТАЗУВАЛА ЩОДО ТРОТИЛУ

Головний редактор польського видання Rzeczpospolita визнав сьогодні, що його газета передчасно написала про виявлення слідів вибухових речовин в уламках президентського літака, який розбився під Смоленськом у квітні 2010 року.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Як сказав він у радіоінтерв’ю, насправді видання не мало такої інформації. За його словами, виявлені речовини не обов’язково мали бути слідами саме вибухівки.
 
У редакційній заяві газета теж визнала, що помилилася, стверджуючи про нібито виявлені сліди тротилу й нітрогліцерину. Водночас журналісти розкритикували органи прокуратури і уряд країни за зволікання, на їхню думку, зі з’ясуванням усіх обставин катастрофи.
 
Сьогодні в окружній військовій прокуратурі Варшави заявляли, що в повідомленні газети містилася низка неправдивих чи принаймні неточних заяв, а також безпідставні спекуляції, і що слідчі не заявляли, ніби виявили сліди тротилу і нітрогліцерину в уламках літака чи на місці катастрофи.
 
Rzeczpospolita заявляла сьогодні, що польські прокурори і слідчі, які нещодавно проводили нові дослідження на місці катастрофи біля Смоленська, виявили на уламках літака сліди вибухових речовин. При цьому видання повідомило, що інформацію підтвердив генеральний прокурор Польщі.

При цьому газета також вказала на можливість, що ці сліди могли походити з невибухлих боєприпасів часів Другої світової війни, коли в регіоні Смоленська точилися важкі бої.

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

"Жеч Посполіта" - одна з найбільших польських щоденних газет з середнім накладом 160 тисяч. Її вважають головною альтернативою соціально-ліберальній "Ґазеті Виборчій".

Має консервативний напрямок, але формально не підтримує жодну з польських партій. З 1996 року 51% акцій належать норвезькій компанії Okla Media. У 2006-му Okla Media придбав британський інвестиційний фонд Mecom Group.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.