Спецпроект

Потяг поділили навпіл і здали до музеїв

Швидкісний електрпотяг "Сокол-250", який жодного дня не був в експлуатації, Російська залізниця вирішила зберегти в двох музеях - Москви і Санкт-Петербурга. Це міста, які мав сполучати "Сокол-250".

Про це пише агентство Regnum.

Технічне завдання на створення електропотяга було готове у 1993 році. Виготовлення дослідного зразка поїзда "Сокол" з шістьма вагонами на струмі  двох видів (постійному і змінному) почалося в 1998 р. і завершилося до 2000 року.

Загальний пробіг поїзда "Сокол-250" в дослідних поїздках - 60 тисяч кілометрів, було здійснено більше 10 рейсів на маршруті Санкт-Петербург - Москва. Акт про готовність "Сокол" до передачі на експлуатаційні випробування без пасажирів був підписаний у грудні 2001р.

У 2002 р. роботи були зупинені, їх фінансування припинено.

"Сокол-250" не був в експлуатації жодного дня.

Для збереження вагонів швидкісного електропоїзда "Сокол-250" для історії ВАТ "РЖД" прийняло рішення передати дослідний зразок поїзда в два великих музею залізничної техніки - Московський і Петербурзький.

Для цього потяг поділили на дві частини, одна з яких вже зайняла своє місце в музеї залізничного транспорту Московської залізниці.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.