В Інституті нацпам'яті вивчали роботу музею "Тюрма на Лонцького"
В Києві відбулася наукова конференція "Національна пам’ять: соціокультурний та духовний вимір", організована Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) та Українським фондом культури.
Предметом наукової дискусії на конференції в УІНП стали особливості практик вшанування пам’яті та їхній вплив на формування моральних цінностей у музеї "Тюрма на Лонцького" (Львів). Як відомо, музей розташовано у споруді, в якій містилися каральні апарати тоталітарних режимів - НКВД-КГБ і Гестапо.
Історик Ігор Дерев’яний відзначив, що інтерпретація матеріалів експозиції музею ставить наголос на екзистенційних проблемах світового рівня.
"Факти злочинів проти людства зазвичай викликають негативні емотивні відчуття, але з іншого боку, приклади та масштаби терору мотивують до розуміння цінності людського життя та цінності свободи у всіх її проявах, — пояснює історик. — Історичний досвід сьогодення, на котрий мають вплив розсекречені та відомі факти терору, нівеляції прав і свобод людини, засудження тоталітарних ідеологій світовою спільнотою, засвідчують всепереможність добра (жертв в ім’я незалежності та свободи) над злом (тортурами, окупацією, смертю, поневоленням)".
Ірина Когут, експерт-соціолог Центру досліджень визвольного руху, основну увагу закцентувала на переході від традиційних комеморативних практик, таких як екскурсія та експозиція, до нових інтерактивних, які передбачають взаємодію між учасниками — музейними працівниками та гостями установи.
Дослідниця розглядає приклади поєднання заходів музею як місця пам’яті і як музею-меморіалу.
"Церемонії вшанування пам’яті взаємодіють між собою, витворюючи нову комеморативну практику, яка поєднує у собі культурне і соціальне та є культурною інновацією, що пришвидшує процес реконструкції", — зауважує історик.
Більше про музей НКВД-КГБ і Гестапо читайте за темою "Тюрма на Лонцького"
