Спецпроект

Музей Історії польських євреїв створив базу юдаїки

Центральна база юдаїки - це Інтернет-база даних, яка надає доступ до інформації про пам'ятки і документах. Раніше ці матеріали перебували в різних колекціях Польщі та світу.

Про це повідомляє JuwishNews.

Музей Історії польських євреїв створив Центральну базу юдаїки, який містить: фоліант XVIII в. князя Кароля Радзивілла про призначення рабина, вивіску дантиста з Варшавського гетто, довоєнні талони на мацу, ханукальні лампи, устілка для черевиків, виготовлена ​​з фрагмента Тори.

Клезмерська гітара з випаленої на ній зіркою Давида і краватка Владислава Шпільмана, фоліанти XVI в., Програму концертів Cafe-BarZachętaв 1940 року і багато іншого.

 

Відвідувачі Інтернет-бази юдаїки зможуть ознайомитися з творами мистецтва з надзвичайно багатої колекції Єврейського історичного інституту: Мауріціо Готтліба, Вільгельма Вахтеля і Самуїла Гіршенберга, а також знаменитою Берлінської колекції.

Тепер користувачі Інтернету зможуть прочитати описи та побачити фотографії більше 3 тисяч об'єктів з колекції Музею Історії польських євреїв і Єврейського історичного інституту ім. Еммануїла Рінгельблюма, співробітники якого виступили партнерами у створенні цього унікального проекту.

Це ніде раніше не експоновані пам'ятні предмети, що мають величезне історичне та сентиментальне значення - свідоцтво про тисячолітню історію життя євреїв на польських землях.

Співробітники музею будуть раді співпраці з іншими установами та музеями, які містять предмети юдаїки в своїх колекціях. Наразі йдуть переговори з Генеральною дирекцією держархівів, Археологічним музеєм, а також з Історико-археологічним музеєм у місті Островець Свентокшиски.

Навесні 2013 року в базі з'являться перші об'єкти з іноземних колекцій.

23 жовтня поточного року Музей Історії польських євреїв підписав договір про співпрацю з Єврейським науковим інститутом YIVO, заснованим у 1925 році у Вільнюсі, з 1940 року Інститут розташовується в Нью-Йорку. У його архіві знаходиться 24 млн. одиниць, в т.ч. манускрипти, документи, фотографії, звукозапису, твори мистецтва, плакати та інші артефакти.

Більше 70 років колекція YIVO не була доступна європейцям, тепер, завдяки договору між Музеєм Історії польських євреїв і YIVO. Проект фінансується на кошти Міністерства культури і національної спадщини Польщі.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.