Спецпроект

В Мадриді відкрили бар-музей

Іспанська столиця представила увазі туристів і місцевих жителів бар-музей з незвичайною назвою "Мадрид мене вбиває". Задумка ця для тих, хто відчуває ностальгію, цікавість і інтерес до незабутнього руху під назвою "Мадридська сцена".

Про це пише Високий Вал

 

Цей рух було утворено в сімдесятому році минулого століття відразу після смерті Франко і став культурною подією.  

Новий заклад займає площу в 200 кв.м., на яких можна насолодитися експозицією, що включає безліч унікальних предметів, які пов'язані зі спогадами періоду 70-х років.

Предмети розкажуть про знаменитих художників, поетів, музикантів, дизайнерів, фотографів, які мали важливе значення в історії іспанської культури. Виставка представлена ​​музичними інструментами, фотографіями та картинами.

Крім експозиції, в закладі розміщуються два бари і сцена. На великих моніторах постійно транслюються записи, що розповідають про епоху культурної революції, завдяки яким відвідувачі можуть здійснити подорож у часі.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.