Спецпроект

В Мадриді відкрили бар-музей

Іспанська столиця представила увазі туристів і місцевих жителів бар-музей з незвичайною назвою "Мадрид мене вбиває". Задумка ця для тих, хто відчуває ностальгію, цікавість і інтерес до незабутнього руху під назвою "Мадридська сцена".

Про це пише Високий Вал. 

 

Цей рух було утворено в сімдесятому році минулого століття відразу після смерті Франко і став культурною подією.  

Новий заклад займає площу в 200 кв.м., на яких можна насолодитися експозицією, що включає безліч унікальних предметів, які пов'язані зі спогадами періоду 70-х років.

Предмети розкажуть про знаменитих художників, поетів, музикантів, дизайнерів, фотографів, які мали важливе значення в історії іспанської культури. Виставка представлена ​​музичними інструментами, фотографіями та картинами.

Крім експозиції, в закладі розміщуються два бари і сцена. На великих моніторах постійно транслюються записи, що розповідають про епоху культурної революції, завдяки яким відвідувачі можуть здійснити подорож у часі.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.