Спецпроект

Національний художній музей утеплюється заради експонатів

У Національному художньому музеї готуються до зими - міняють вікна, утеплюють горищні приміщення. Такі заходи необхідні для того, щоб зберегти в приміщеннях стабільну температуру для унікальних експонатів.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

У лютому цього року 17 старовинних ікон (деяким з них близько 500-600 років) зіпсувалися під час лютих морозів. Як виявилося, в найхолодніші дні температура в приміщеннях, де зберігалися експонати, не піднімалася вище 8-10 градусів (комфортна температура 17-18 градусів тепла). У підсумку на дошках здулася фарба, а деякі просто тріснули. Ікони відправили на реставрацію, однак гарантій їх повного відновлення фахівці не давали.

Врешті решт ікони вдалося врятувати, але вони зазнали серйозних руйнувань, тому поки не ясно, на скільки реставрація продовжила їм життя. 

 

Наразі в музеї закінчується практична робота по забезпеченню гідних умов для роботи в зимовий період. Тут підготували теплоізоляційний матеріал для горищних приміщень, щоб в будівлі зберігалася певна температура. Музей має дуже велику проблему - тут дуже спекотно влітку і холодно взимку, а картинам потрібна стабільна температура. Теплоізоляція горища та даху допоможе зберегти певний клімат в будівлі.

Ці роботи завершать уже до кінця року. У планах - заміна аварійних водопровідних труб до того, як настануть холоди. Також йдуть підготовчі роботи з утеплення та заміни стекол на вікнах. До кінця року в музеї планують налагодити нормальну роботу вентиляції в реставраційній майстерні та відремонтувати робочі приміщення. У майстернях працюють з токсичними матеріалами, тому в цих приміщеннях вентиляція просто необхідна. При цьому важливо не допустити розповсюдження запахів по всіх приміщеннях музею, особливо в зимовий період. У планах музею - облицювання стіни будівлі і установка захисних козирків над входом, де вже обвалилася значна частина штукатурки і близько 15 кілограм облицювального матеріалу.

Чекають ремонтні роботи і на бібліотеку, де грибок на стінах загрожує "з'їсти" раритетні фоліанти.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.