Спецпроект

В Узбекистані знайшли кераміку Пікассо

В Узбекистані виявили колекцію кераміки Пікассо - через 40 років після того, як вона була пожертвувана Радянському Союзу.

Про це пишуть Подробности.

Колекція з 12 предметів була знайдена випадково в Державному музеї мистецтв Узбекистану. Вона включає в себе декоративні та десертні тарілки і кілька глечиків із зображенням улюблених мотивів Пікассо, таких як голуб, особа жінки та голова бика.

Ці предмети вперше були представлені публіці в ташкентському музеї.

"Ми шукали в сховище предметів російської порцеляни, щоб наповнити авангардну секцію музею в минулому році. Тоді ми несподівано натрапили на кераміку Пікассо", - сказала в інтерв'ю агентству France Presse мистецтвознавець музею Гулчера Ахунова.

Як повідомив Мірфаіз Усмонов, головний куратор музею, ташкентська колекція була пожертвувана Радянському Союзу вдовою товариша Пікассо, який симпатизував ідеям соціалізму.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.