Спецпроект

У Судаку і Феодосії будуть створені морські музеї

У Судаку і Феодосії з'являться морські музеї Криму, які будуть працювати як філії Чорноморського центру підводних досліджень.

Про це пише Крымское информационное агентство.

Голова Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк повідомила агентству, що вже є домовленності про те, що в Судаку на базі Судакського історичного музею буде перший Морський музей Криму. "Зараз ми ведемо переговори і відчуваємо повну підтримку Феодосії, вірогідно, це буде на базі дачі Стамболі. Там буде друга філія, це буде другий музей. Вони будуть різнопланові", - зазначила Лариса Опанасюк.

Голова рескому додала, що КРУ "Чорноморський центр підводних досліджень" вже зареєстровано, призначений директор, штат із 30 осіб буде включати науковців та інженерів.

Нагадаємо, Верховна Рада Криму у вересні прийняла рішення про створення Чорноморського центру підводних досліджень. Він призначений для проведення підводних досліджень, здійснення наукової та технічної експертизи, паспортизації підводних об'єктів, організації підводного туризму тощо.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.