Спецпроект

На Рівненщині створять музей Леоніда Кравчука

Ініціатива створити президентський музей йде від місцевої влади. Проте коштів на такий музей наразі немає, тому фінансування обіцяють передбачати уже в наступному році.

Про це пише Рівненська газета

Ще влітку із відповідною ініціативою та зверненням до Рівненської обласної ради звернулися Рівненська райдержадміністрація та Рівненська районна рада.

 

У своєму зверненні вони просили обласну владу виділити кошти на фінансування робіт зі створення історико-меморіального центру "Батьківщина Першого Президента України" на території Великожитинської сільської ради.

 

Цю культурну ініціативу підтримали, проте, як відзначив один з членів постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності, ректор Національного університету "Острозька академія" Ігор Пасічник, такий центр бажано присвятити не лише Леоніду Кравчуку, а й іншим видатним особистостям - уродженцям Рівненського краю.

 

За словами голови постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності Світлани Левицької, наразі немає змоги профінансувати цей проект через те, що зміни до бюджету уже внесені. Водночас є можливість передбачити кошти у бюджеті на 2013 рік.

 

Перший Президент України, Леонід Кравчук, народився у селі Великий Житин 10 січня 1934 року. Там пройшло його дитинство, шкільні роки і донині залишилася хата його батьків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.