Спецпроект

Батискаф "Пайсіс-11" став експонатом Байкальського музею

Батискаф "Пайсіс-11", який брав участь у зануреннях до Байкальського озера, а потім вивчав океанське дно, повернувся на "батьківщину".

Про це повідомляють Вести

35 років тому тільки що привезені з Канади глибоководні апарати" Пайсіс-7 "і" Пайсіс-11 "було вирішено випробувати саме на священному озері. З їх допомогою було зроблено декілька десятків відкриттів.

За допомогою "Пайса" було підтверджено теорію плит.

Після 2 років роботи батискафи відправилися вивчати глибини океанів, але за 12 років знову повернулися.

Легендарний "Пайсіс-11" зробив більше 120 занурень на Байкалі. Одне з них стало рекордним. У 1991-му  екіпажу вдалося на апараті опуститися до позначки 1637 метрів. До цих пір вважається, що це найглибше місце в озері.

Це було тріумфальне завершення роботи. Після цієї експедиції батискафи перевезли в Калінінград, і вони більше ніколи не занурювалися. "Пайсіс-7" став музейним експонатом для Калінінградського музею світового океану, а глибоководний апарат з бортовим номером 11 повернувся на Байкал. Допомогла в цьому музеєві компанія "Газпром", оплативши доставку цінного вантажу. До свого нового будинку батискаф добирався 2 тижні, перетнув кордони двох держав.

Місця для глибоководного апарату в приміщенні музею не знайшлося, тому вирішено було залишити його на вулиці. Але щоб захистити цінний експонат, навколо нього зведуть прозорі з полікарбонату стіни і дах. Поки відвідувачі зможуть його побачити тільки зовні, але в планах музейників створити екскурсію, коли кожен бажаючий зможе відчути себе в числі екіпажу "Пайсіс-11".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.