Спецпроект

Розвідний механізм Дворцового мосту Санкт-Петербургу передадуть до музею

Унікальний розвідний механізм Дворцового мосту збережуть в історії. Влада Петербурга має намір передати конструкцію в один з міських музеїв.

Про це повідомляє Комсомольская правда - Санкт-Петербург.

Історичний механізм демонтують з дотриманням всіх технічних вимог та історичної ідентичності. Потім його передадуть на зберігання в один з міських музеїв.

В якості виставкового майданчика розглядається Музей науки і техніки. Правда, остаточного варіанту ще немає.

Таке рішення влади обгрунтували тим, що Дворцовий міст є об'єктом культурної спадщини регіонального значення.

Реконструкція одного з головних петербурзьких мостів через Неву почалася ще 21 жовтня. Міст реконструюють через високий ступінь його аварійності. В ході робіт повинні замінити старий розвідний механізм на сучасний. Очікується, що роботи триватимуть трохи більше півтора років.

Механізм розводки Палацового мосту піднімає прольоти вагою в 700 тонн. Він складається з моторів, тисячотонні противаг і декількох великих шестерень. Деякі деталі збереглися ще з відкриття мосту - в 1916 році.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.