БЖЕЗІНСЬКИЙ: ЗАЯВИ ПРО "СМОЛЕНСЬКИЙ ЗАМАХ" - ЦЕ ОГИДНО

На польській політичній сцені присутні особи, які, можливо, є хворими. І своїми заявами про те, що катастрофа президентського Ту-154 під Смоленськом є замахом на вбивство, вони ділять суспільство і підривають авторитет держави. І це огидно.

Про це в інтерв'ю TVN24 заявив колишній радник президента США, американський політолог та геополітичний ідеолог, професор Збіґнєв Бжезінський.

За словами політолога, російська сторона зумисне не віддає уламки літака, бо "Росії важливо, щоб та справа і далі розділяла поляків".            

"На політичній сцені присутні особи, які - свідомо чи підсвідомо, бо хворі - розділяють суспільство і підривають авторитет держави, уряду і правосуддя, - зазначив Бжезінський. - І це огидно".

Американець польського походження розкритикував "безкінечні безвідповідальні дурниці про якийсь смоленський замах".

На його думку, "огидно і мерзенно припускати, що до замаху причетний, ймовірно, польський уряд, а може, й совіти, але так і не сказати, хто ж саме відповідальний [за катастрофу 10 квітня 2010 року]".

"Це все шкодить Польщі і підриває авторитет демократії, - додав Бжезінський. - І дає Росії нагоду й далі поглиблювати недовіру в самій Польщі".

На думку політолога, ті, хто роблять заяви про убивство пасажирів президентського літака, мають нарешті "чітко сказати, кого ж вони вважають за убивць": "Але вони того не роблять, бо бачать, що нема жодних доказів. Тим не менше, вони й далі грають у цю гру. Це невідповідально і гідно зневаги".

Бжезінський сподівається, що "більш відповідальні представники опозиції поставляться інакше" до смоленської теми.

"Бо зараз робляться надзвичайно шкідливі дії, - зазначив політолог. - І вочевидь, ці дії роблять кілька людей, які страждають на якісь психологічні проблеми. З людської точки зору цих людей можна зрозуміти, але їхнім діям нема місця в політичному житті".

Як відомо, минулого тижня газета "Жеч Посполіта" написала про виявлення польськими експертами на уламках Ту-154 у Смоленську та на місці катастрофи урядового літака слідів вибухівки.

Після цього лідер опозиційної партії "Право і справедливість", брат загиблого президента Ярослав Качинський, заявив з парламентської трибуни, що "вбивство 96 людей є неймовірним злочином і всі причетні мають понести відповідальність".

Військова прокуратура, яка розслідує причини трагедії, офіційно спростувала інформацію газети, а голова польського уряду Дональд Туск звинуватив брата Качинського у тому, що той своїми заявами про Смоленську катастрофу "нищить Польщу".

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи. 

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.