БЖЕЗІНСЬКИЙ: ЗАЯВИ ПРО "СМОЛЕНСЬКИЙ ЗАМАХ" - ЦЕ ОГИДНО

На польській політичній сцені присутні особи, які, можливо, є хворими. І своїми заявами про те, що катастрофа президентського Ту-154 під Смоленськом є замахом на вбивство, вони ділять суспільство і підривають авторитет держави. І це огидно.

Про це в інтерв'ю TVN24 заявив колишній радник президента США, американський політолог та геополітичний ідеолог, професор Збіґнєв Бжезінський.

За словами політолога, російська сторона зумисне не віддає уламки літака, бо "Росії важливо, щоб та справа і далі розділяла поляків".            

"На політичній сцені присутні особи, які - свідомо чи підсвідомо, бо хворі - розділяють суспільство і підривають авторитет держави, уряду і правосуддя, - зазначив Бжезінський. - І це огидно".

Американець польського походження розкритикував "безкінечні безвідповідальні дурниці про якийсь смоленський замах".

На його думку, "огидно і мерзенно припускати, що до замаху причетний, ймовірно, польський уряд, а може, й совіти, але так і не сказати, хто ж саме відповідальний [за катастрофу 10 квітня 2010 року]".

"Це все шкодить Польщі і підриває авторитет демократії, - додав Бжезінський. - І дає Росії нагоду й далі поглиблювати недовіру в самій Польщі".

На думку політолога, ті, хто роблять заяви про убивство пасажирів президентського літака, мають нарешті "чітко сказати, кого ж вони вважають за убивць": "Але вони того не роблять, бо бачать, що нема жодних доказів. Тим не менше, вони й далі грають у цю гру. Це невідповідально і гідно зневаги".

Бжезінський сподівається, що "більш відповідальні представники опозиції поставляться інакше" до смоленської теми.

"Бо зараз робляться надзвичайно шкідливі дії, - зазначив політолог. - І вочевидь, ці дії роблять кілька людей, які страждають на якісь психологічні проблеми. З людської точки зору цих людей можна зрозуміти, але їхнім діям нема місця в політичному житті".

Як відомо, минулого тижня газета "Жеч Посполіта" написала про виявлення польськими експертами на уламках Ту-154 у Смоленську та на місці катастрофи урядового літака слідів вибухівки.

Після цього лідер опозиційної партії "Право і справедливість", брат загиблого президента Ярослав Качинський, заявив з парламентської трибуни, що "вбивство 96 людей є неймовірним злочином і всі причетні мають понести відповідальність".

Військова прокуратура, яка розслідує причини трагедії, офіційно спростувала інформацію газети, а голова польського уряду Дональд Туск звинуватив брата Качинського у тому, що той своїми заявами про Смоленську катастрофу "нищить Польщу".

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи. 

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.