Спецпроект

Музей Магдебурзького права розвалюється через реконструкцію Поштової. ФОТО

Музей історії Магдебурзького права в Києві, на Поштовій площі, тріщить через будівництво транспортної розв'язки. На східній стороні історичної будівлі з'явилися двометрові тріщини, в які можна просунути пачку сірників.

Про це пише Gazeta.ua.

Через аварійний стан постійну виставку присвячену 500-й річниці самоврядування столиці вирішили закрити, а експонати вивезти у безпечне місце.

Музей знаходиться у будівлі колишнього поштового двору і є підрозділом державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".

Станцію побудували в 1862 році для сортування кореспонденції, яка приходила в Київ. У 70-х роках частина будівель знесли для будівництва метро та розширення Набережного шосе.

"Три роки тому тут провели капітальний ремонт, але тепер через будівництво розв'язки ремонт потрібно робити ще раз. Коли будинок пішов тріщинами, нас вирішили виселити тимчасово, експонати в архів вивезти", - розповідає науковий співробітник музею Микола Дегтярьов. 

 

Відремонтувати і повернути музей до роботи обіцяють наступного року, в травні, коли святкуватимуть День Києва. Працівники кажуть, що вірять, що повернуться сюди.

Втім, побоюються через те, що на будинк є багато претендентів, бо знаходиться він у самому історичному центрі Києва. Працівники сподіваються, що в разі небезпеки громадськість виступить на захист.

"Будинок розвалюється через розхлябаність архітекторів, які думали, що тут можна будувати безкарно. Ніхто не врахував ціну будинку і його вік. Думали, що витримає, а тут не витримав", - додав ще один співробітник музею. Своє ім'я і прізвище не називає.

Тим часом, реконструкція Поштової площі йде повним ходом. Будівельники вже встановили першу секцію нової розв'язки. Ведуться роботи по спорудженню тунеля, виїмка грунту, пристрій монолітно-залізобетонного перекриття для підземного пішохідного переходу.

Поштову площу на реконструкцію закрили в травні. Відкриття заплановане на 25 травня 2013 року.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.