Спецпроект

Музей Магдебурзького права розвалюється через реконструкцію Поштової. ФОТО

Музей історії Магдебурзького права в Києві, на Поштовій площі, тріщить через будівництво транспортної розв'язки. На східній стороні історичної будівлі з'явилися двометрові тріщини, в які можна просунути пачку сірників.

Про це пише Gazeta.ua.

Через аварійний стан постійну виставку присвячену 500-й річниці самоврядування столиці вирішили закрити, а експонати вивезти у безпечне місце.

Музей знаходиться у будівлі колишнього поштового двору і є підрозділом державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".

Станцію побудували в 1862 році для сортування кореспонденції, яка приходила в Київ. У 70-х роках частина будівель знесли для будівництва метро та розширення Набережного шосе.

"Три роки тому тут провели капітальний ремонт, але тепер через будівництво розв'язки ремонт потрібно робити ще раз. Коли будинок пішов тріщинами, нас вирішили виселити тимчасово, експонати в архів вивезти", - розповідає науковий співробітник музею Микола Дегтярьов. 

 

Відремонтувати і повернути музей до роботи обіцяють наступного року, в травні, коли святкуватимуть День Києва. Працівники кажуть, що вірять, що повернуться сюди.

Втім, побоюються через те, що на будинк є багато претендентів, бо знаходиться він у самому історичному центрі Києва. Працівники сподіваються, що в разі небезпеки громадськість виступить на захист.

"Будинок розвалюється через розхлябаність архітекторів, які думали, що тут можна будувати безкарно. Ніхто не врахував ціну будинку і його вік. Думали, що витримає, а тут не витримав", - додав ще один співробітник музею. Своє ім'я і прізвище не називає.

Тим часом, реконструкція Поштової площі йде повним ходом. Будівельники вже встановили першу секцію нової розв'язки. Ведуться роботи по спорудженню тунеля, виїмка грунту, пристрій монолітно-залізобетонного перекриття для підземного пішохідного переходу.

Поштову площу на реконструкцію закрили в травні. Відкриття заплановане на 25 травня 2013 року.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.