Спецпроект

Учасники флешмобу в Тбілісі вимагали зберегти Музей радянської окупації

Проведений у Тбілісі флешмоб з вимогою не закривати Музей радянської окупації зібрав близько 150 чоловік. Це була відповідь на ініціативу неурядової організації "Земля - наш дім" - закрити музей, який був створений в 2006 році.

Про це пише Кавказский узел.

Учасники кампанії вважають, що музей має бути закритий, тому що це один з дратівливих і заважаючих факторів для поліпшення відносин з Росією.

Противники цієї ініціативи провели флешмоб у столиці Грузії. Учасники акції вишикувалися в чергу перед входом в Національний музей, частиною якого є і Музей радянської окупації. Участь у заході взяли студенти трьох вузів і жителі Тбілісі.

В Грузії 25 лютого щорічно відзначається День радянської окупації. Він заснований парламентом Грузії в 2010 році. У цей день в 1921 році частини 11-ї Червоної армії, згідно трактуванню цих подій владою Грузії, "здійснили окупацію Демократичної Республіки Грузія". 23 серпня в Грузії відзначається День пам'яті жертв тоталітарного режиму - ця дата пов'язана з утвердженням Європарламентом Європейського дня пам'яті жертв сталінізму і нацизму, що, в свою чергу, пов'язано з оформленням пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 року).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.