Спецпроект

Сейф з банку віддали в музей. ФОТО

У фонд феодосійського музею грошей поступив старовинний сейф, в якому ще можуть знаходитися старовинні асигнації та інші цінні речі.

Про це пише Главное.

Директор музею Олександр Олещук каже, що вийшла ціла детективна історія: колись був загублений один з ключів, тож в банку, де він перебував, користувалися лише однією половиною захисної шафи, а іншу так ніхто і не перевірив.

Старовинний сейф фірми "Меллер Москва"

Старовинний сейф фірми "Меллер Москва" до революції знаходився на другому поверсі в будівлі по вулиці Горького, 12, де в той час діяв Всеросійський кооперативний банк. Всі наступні роки тут розміщувалися різні банківські установи.

Протягом усіх цих років сейф стояв там же, переживши і Громадянську війну, епоху становлення СРСР, Велику Вітчизняну війну, розвал Радянського Союзу, поки не став власністю "Укрсоцбанку", звідки і надійшов нещодавно в фонд музею.

Разом з сейфом в фонд музею потрапила і зв'язка ключів до нього. Однак поки вдалося відкрити лише одну стулку - ключ до другої був загублений. Найближчим часом фахівці сімферопольської фірми спробують розібратися з замком і виготовити нові ключі.

Дирекція музею очікує, що за другою стулкою і внутрішнім відділенням, яке поки також не вдалося відчинити, можуть знаходитися старовинні і цінні речі.

У майбутньому сейф відреставрують і зроблять одним з експонатів банківського залу, який передбачається за проектом реконструкції Музею грошей.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.