Спецпроект

Сейф з банку віддали в музей. ФОТО

У фонд феодосійського музею грошей поступив старовинний сейф, в якому ще можуть знаходитися старовинні асигнації та інші цінні речі.

Про це пише Главное.

Директор музею Олександр Олещук каже, що вийшла ціла детективна історія: колись був загублений один з ключів, тож в банку, де він перебував, користувалися лише однією половиною захисної шафи, а іншу так ніхто і не перевірив.

Старовинний сейф фірми "Меллер Москва"

Старовинний сейф фірми "Меллер Москва" до революції знаходився на другому поверсі в будівлі по вулиці Горького, 12, де в той час діяв Всеросійський кооперативний банк. Всі наступні роки тут розміщувалися різні банківські установи.

Протягом усіх цих років сейф стояв там же, переживши і Громадянську війну, епоху становлення СРСР, Велику Вітчизняну війну, розвал Радянського Союзу, поки не став власністю "Укрсоцбанку", звідки і надійшов нещодавно в фонд музею.

Разом з сейфом в фонд музею потрапила і зв'язка ключів до нього. Однак поки вдалося відкрити лише одну стулку - ключ до другої був загублений. Найближчим часом фахівці сімферопольської фірми спробують розібратися з замком і виготовити нові ключі.

Дирекція музею очікує, що за другою стулкою і внутрішнім відділенням, яке поки також не вдалося відчинити, можуть знаходитися старовинні і цінні речі.

У майбутньому сейф відреставрують і зроблять одним з експонатів банківського залу, який передбачається за проектом реконструкції Музею грошей.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.