У Києві відбудеться міжнародна конференція сфрагістів

16-18 листопада в Києві відбудеться Третя міжнародна Сфрагістична конференція. Це єдиний у світі міжнародний форум учених-істориків, які вивчають науку про печатки.

В заході візьмуть участь провідні історики України, Росії, Білорусії, Литви, Польщі та Болгарії, повідомили ІП організатори заходу.

Вперше будуть виставлені та презентовані для представників ЗМІ три унікальні печатки з приватного зібрання колекціонера та мецената Олексія Шереметьєва, що стосуються переламного моменту історії Української православної церкви, нагадують про славні часи козаччини та підтверджують історичні державні відносини київських князів із Візантійською імперією.

Тема цьогорічної конференції - "Сфрагістика суспільних груп та корпорацій (інституцій) країн Центрально-Східної Європи".

Організатори: Інститут археографії та джерелознавства, Інститут історії України, Музей Шереметьєвих і Українське геральдичне товариство.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України, - зазначив один з організаторів конференції Олексій Шереметьєв. - Деякі з них спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі".

Відкриття конференції відбудеться 16 листопада о 12:00 в історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського (вул. Паньківська, 9).

За результатами роботи двох попередніх конференцій вийшли друком два сфрагістичних збірники – унікальні наукові видання, що об’єднали цінний дослідницький матеріал, який стане доступним для науковців і студентів вишів України.

Дивіться також: "Печатки Ярослава Мудрого і Нестора Махна. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.