Спецпроект

В Росії ностальгують за піонерським галстуком

У Ярославському музеї-заповіднику відкрилася виставка "Дитинство в червоному галстуці".

Про це пише Российская газета

За визнанням автора і куратора виставки, завідувача історичним відділом музею Наталії Артем'євої, останнім часом в російському суспільстві помітно підвищився інтерес до радянської історії, і на зміну різко негативній оцінці піонерського руху прийшла своєрідна "ностальгія" по піонерському дитинству.

Крім того, у ярославського "піонерського дитинства" в кінці нинішнього жовтня - ювілей: 90 років тому, 28 листопада 1922 року, в Ярославлі відбулося засідання Бюро дитячих груп, де були підведені перші підсумки дитячого комуністичного руху піонерів. І саме ця дата вважається в регіоні днем ​​народження місцевої піонерії.

Експозиція склалася з предметів, що знаходилися в зібранні музею-заповідника, музею Дитячого морського центру імені адмірала Ушакова, конструкторського бюро "Мастерок", музею гімназії № 3 та приватних колекцій.

Наприклад, чотирикутний галстук, про який "пізні" піонери навіть не чули, представила на виставку ветеран піонерського руху Марія Кузьміна. Виявляється, перші піонери самі вирізали квадратні галстуки зі шматків кумачу, складали їх навпіл у вигляді трикутника і пов'язували на сорочки.

Більш звичні трикутники з'явилися пізніше, коли піонери поїхали по селах ліквідувати безграмотність і "вселяти сільській молоді нові революційні цінності". Через брак кумачу власні краватки піонери різали по діагоналі, і таким чином з одного галстуку виходили два - набагато більш раціональний варіант.

- На виставці представлена ​​атрибутика, символіка піонерського руху з моменту заснування і до часу його "розквіту" в 1950-1970-х роках минулого століття, - розповіла Наталя Артем'єва. - Все, що колись малося на піонерських кімнатах кожної школи, а також рідкісні фотографії, справжні плакати, книги, іграшки, значки, предмети побуту радянської епохи. Для дітей є кілька інтерактивних зон, де, сидячи за цією партою 1950-х років, можна дізнатися, що таке урок краснопису, погортати підручники, за якими навчалися мами, тата, бабусі й дідусі.

За словами організаторів виставки, вона розрахована на сімейне відвідування.

- Це привід старшому поколінню розповісти дітям і онукам про власну піонерської юності, про заняття в гуртках, про участь у грі "Зірниця" та про багато іншого, - продовжує Наталя Артем'єва. - І, звичайно, на час самим повернутися в дитинство.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.