Спецпроект

ФСБ перевіряє розформований музей автомобілів

ФСБ перевіряє обставини розформування рязанського Музею військової автомобільної техніки і переведення його експозиції на 147-ю автобазу Міноборони в Москві.

Про це повідомляє Business.fm.

Джерела в спецслужбах розповіли журналістам, що перевірка в Рязані і Москві почалася кілька днів тому. Колишній директор музею Рудольф Вандер підтвердив, що співробітники ФСБ запросили всю документацію, пов'язану із переведенням експонатів з музею на автобазу. "Вони сказали, що є підозри, що частина експонатів пропала", - розповів Вандер.

За його словами, з музею в 2010 році були вивезені 63 найцінніших експонати. У 147-й автобазі Міноборони заявили, що всі експонати знаходяться у них в цілості. Начальник бази Олександр Грабко пояснив, що зразки стоять у спецсховищі і нікуди не виїжджають.

Серед 150 експонатів музею, зокрема, були лімузин-кабріолет ЗІЛ-111, на якому везли Юрія Гагаріна для доповіді керівництву країни про успішний політ у космос, ЗІЛ-117, на якому возили кубинського лідера Фіделя Кастро, ЗІС-110 першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова. За підрахунками експертів, вартість колекції становить кілька десятків мільйонів євро.

Музей військової автомобільної техніки був створений у 1994 році до 50-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Скандал навколо майна Міноборони вибухнув в кінці жовтня. Через справу "Оборонсервіса" у відставку був відправлений міністр оборони Анатолій Сердюков. Було порушено кілька справ за фактами продажу майна міністерства за заниженою ціною.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.