Спецпроект

Музей-заповідник "Царське Село" випустив настільну гру

Державний музей-заповідник "Царське Село", що в Санкт-Петербурзі, випустив власну настільну гру, матеріал якої заснований на предметах мистецтва з царскосельской колекції.

Про це пише Інтерфакс-Росія.

В грі "Царське Село. Великі стилі" міститься інформація про твори мистецтва і елементи архітектурного оздоблення, причому всі відомості класифікуються за стилями, що допомагає гравцям зрозуміти і запам'ятати їх особливості.

"Царське Село. Великі стилі" має допомогти розвинути пам'ять і увагу. Передбачається, що учасники отримають уявлення про основні художні стилі: бароко, рококо, класицизм і ампір.

Пройшовши різні рівні складності, діти і дорослі відчують себе професіоналами - зможуть по деталях предмета (паркет, вази, люстри, камінні решітки і т.д.) визначити, в якому з "великих стилів" він виконаний.

Наприклад, серед предметів, що ілюструють бароко, - деталь різьбленого позолоченого десюдепорти (наддверної прикраси) архітектора Франческо Бартоломео Растреллі в Бурштиновій кімнаті; рококо - ваза "буль-де-неж" ("сніжний ком"); класицизм - деталь мармурового каміна архітектора Чарльза Камерона в парадній Блакитній вітальні Катерининського палацу; ампір - камінний годинник "Юлій Цезар" (Париж, 1807 - 1817 рр..).

Гра містить 72 карти з 36 зображеннями. Всі вони анотовані фахівцями музею в докладній інструкції, із зазначенням автора, року виготовлення, стилю, матеріалу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.