Спецпроект

Соловецький музей-заповідник оголошує конкурс для молодих дослідників

Соловецький музей-заповідник оголошує конкурс науково-дослідницьких робіт "Соловецька спадщина". Лауреатів конкурсу чекають путівки на Соловки, призи та публікації робіт.

Про це пише b-port.com.

Для написання робіт пропонується дві номінації: "Спадщина Соловецького монастиря" і "Соловецький архіпелаг в радянський і пострадянський час (XX-XXI століття)". До участі в конкурсі запрошуються молоді дослідники віком до 35 років.

Трьох лауреатів у кожній номінації чекають путівки на Соловки і листи подяки від губернатора Архангельської області. Роботи лауреатів першої премії будуть опубліковані у щорічному "Соловецькому збірнику". Крім того, всі учасники конкурсу отримають дипломи, а автори робіт, особливо відзначених експертною радою, заохочувальні призи.

Конкурс проходить у три етапи, перший з яких - прийом заявок (до 31 січня 2013 року). Другий етап - написання робіт та надання їх в оргкомітет (до 15 листопада 2013 року). На третьому етапі експертна рада підведе підсумки та нагородить переможців.

Конкурс проводиться Соловецьким музеєм-заповідником за підтримки Північного (Арктичного) федерального університету ім. М.В. Ломоносова і уряду Архангельської області.

На думку організаторів, подібні заходи покликані стимулювати інтерес молоді до дослідницької діяльності і до питань регіональної історії, а також підтримати духовні цінності і традиції Російського Півночі.
Ознайомитися з положенням про конкурс науково-дослідницьких робіт "Соловецькі спадщина" можна на сайті Соловецького музею-заповідника.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.