Спецпроект

Соловецький музей-заповідник оголошує конкурс для молодих дослідників

Соловецький музей-заповідник оголошує конкурс науково-дослідницьких робіт "Соловецька спадщина". Лауреатів конкурсу чекають путівки на Соловки, призи та публікації робіт.

Про це пише b-port.com.

Для написання робіт пропонується дві номінації: "Спадщина Соловецького монастиря" і "Соловецький архіпелаг в радянський і пострадянський час (XX-XXI століття)". До участі в конкурсі запрошуються молоді дослідники віком до 35 років.

Трьох лауреатів у кожній номінації чекають путівки на Соловки і листи подяки від губернатора Архангельської області. Роботи лауреатів першої премії будуть опубліковані у щорічному "Соловецькому збірнику". Крім того, всі учасники конкурсу отримають дипломи, а автори робіт, особливо відзначених експертною радою, заохочувальні призи.

Конкурс проходить у три етапи, перший з яких - прийом заявок (до 31 січня 2013 року). Другий етап - написання робіт та надання їх в оргкомітет (до 15 листопада 2013 року). На третьому етапі експертна рада підведе підсумки та нагородить переможців.

Конкурс проводиться Соловецьким музеєм-заповідником за підтримки Північного (Арктичного) федерального університету ім. М.В. Ломоносова і уряду Архангельської області.

На думку організаторів, подібні заходи покликані стимулювати інтерес молоді до дослідницької діяльності і до питань регіональної історії, а також підтримати духовні цінності і традиції Російського Півночі.
Ознайомитися з положенням про конкурс науково-дослідницьких робіт "Соловецькі спадщина" можна на сайті Соловецького музею-заповідника.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.