Спецпроект

В Алмати відкрились одразу чотири відреставрованих музеї

Відразу чотири відреставрованих музеї розкрили свої двері в Алмати - природи, археології, рідкісних книг, історії казахстанської науки. Всі вони знаходяться під дахом "​​Гилим Ордаси".

Про це пише Інтерфакс-Казахстан.

У музеях зосереджені унікальні експонати та матеріали, що розповідають про різні етапи розвитку фауни, культури, науки країни. Кожен з них унікальний по-своєму. До прикладу, Музей природи відображає різноманіття і багатство тваринного світу геологічного минулого Казахстану. Тут заново відновлені і відреставровані скелети гігантського носорога, мамонта, трипалого коня-гіппаріона. У вітринах виставлена ​​копія скелета тарбозавра, створені нові вітринні експозиції по палеозойським, мезозойським хребетним.

У Музеї археології зосереджені матеріали, які ілюструють давню і середньовічну історію держави. Серед них - яскраві, із загальносвітовим значенням, матеріали з розкопок могильників епохи бронзи, знахідки з кераміки, скла і монет з розкопок середньовічних міст Отрар, Тараза, Туркестану, Талгар.

"Відносно молодими є Музей рідкісних книг і Музей історії казахстанської науки, створені два роки тому. Але вони вже змогли завоювати своє місце в музеєзнавстві, оскільки є першими у своєму роді на території країни і на сьогодні не мають аналогів", - говорить генеральний директор РГП «Ғилим Ордас» Роза Карібжанова.

Серед понад 500 експонатів писемної спадщини Музею рідкісної книги є перші видання праць вчених-просвітителів і перші друковані книги казахської усної творчості (з ХVIII-XIX століть до 40-х років ХХ століття). Більше 6 тисяч книг, фотодокументів, особистих речей вчених, просвітителів, героїв зберігає музей історії казахстанської науки.

У музеях планується впровадити нові технології обробки, реставрації та зберігання експонатів. Ведеться робота по їх оснащенню сучасною технікою, мультимедійним обладнанням, що дозволяє отримати найбільш повну інформацію про той чи інший експонат.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.