Спецпроект

У Санкт-Петербурзі створюють перший музей стріт-арту

У Санкт-Петербурзі почалося створення першого в місті музею стріт-арту (вуличного мистецтва).

Про це пише travel.ru.

Музей розміститься на території Заводу шаруватих пластиків. В ньому будуть як виставкові зали, так і майданчики під відкритим небом.

 

Фасади будівель заводу, що виходять на Індустріальний проспект і шосе Революції в Санкт-Петербурзі, охороняються Комітетом по державному контролю і охорони пам'яток історії та культури міської адміністрації.

Їх розпис заборонений, в той час як внутрішніми корпусами, за словами авторів проекту, вони можуть вільно розпоряджатися. Для оформлення однієї зі стін на завод вже запросили художників.

Усередині корпусів заводу розташуються клуби, галереї та площадки для театральних і кінематографічних фестивалів. Будівлі орієнтовно відкриються в 2015 році, а повністю розписати простір планують протягом 5-7 років силами російських і міжнародних художників.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.