Спецпроект

У Польщі сплюндровано могилу воїнів УПА. ФОТО

Меморіал воїнам УПА в селі Грушовичі неподалік Перемишля було сплюндровано невідомими.

Про це повідомляє кореспондент ІП.

Вандали знищили вінки і свічки біля меморіалу, а також обписали пам'ятник фарбою з балончика.

 

Невідомі написали російською та польською: "сволочі", "кати" і "фашисти".

 

Також на пам'ятнику намалювали свастику.

Поліція Підкарпатського воєводства розшукує тих, хто вчинив ці протиправні дії.

 

На кладовищі у Грушовичах поховані бійці Української Галицької армії і воїни УПА з Закерзоння - з куренів Коника-Байди, Рена, Залізняка та Прірви-Беркута. Меморіал прикрашений жовто-синіми прапорами і шанується поляками та українцями.

 Регіональна газета "Жицє подкарпацкє" винесла новину про вандалізм над могилою на першу шпальту

Більшість українського населення була виселена з Грушовичів під час депортаційних заходів комуністичної влади у 1944-46 рр.

Інші новини з дикого світу плюндрувачів пам'ятників читайте в темі "Вандалізм"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.