У Львові покажуть фільм про капелана УПА "Кадила". ВІДЕО

У львівському музеї "Тюрма на Лонцького" покажуть документальний фільм про життя і служіння греко-католицького священика Василя Шевчука, який протягом 1945–1947 років був капеланом Перемиського куреня УПА під псевдом "Кадило".

Про це ІП повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Прем'єра з нагоди 70-річчя УПА відбудеться у Львові, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” (вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) в п'ятницю, 28 вересня о 16:30.

Наприкінці 1945 р. 42-річний священик УГКЦ отець Василь Шевчук вступив до лав УПА. Спершу – як військовий капелан сотні Михайла Дуди – "Громенка", а згодом – цілого Перемиського куреня УПА.

Такий крок був зумовлений воєнними обставинами, погрозами і нападами польських націоналістичних організацій та кримінальних банд.

Отець Василь "Кадило" Шевчук

Іншою причиною було цілеспрямоване винищення на Закерзонні (території сучасної південно-східної Польщі, компактно заселені українцями, котрі після Другої світової війни увійшли до складу соціалістичної ПНР) представників української інтелігенції, зокрема й духовенства.

“Залишив я повірену мені парохію в П'яткові Руській, – згадував отець Шевчук. – Причиною були часті напади і убивства священників в цих околицях. Життя моє було дуже поважно загрожене і певні дані підтверджували, що мене уб'ють”.  

Професор Гданського університету (Польща) Ігор Галагіда розповідає: “В 1943–1946 роках на території Закерзоння загинуло від польських рук біля 50 православних та греко-католицьких священників”. А професор Університету Мак-Мастер у Гамільтоні (Канада) Петро Потічний додає, що “атаки терористиного порядку були націлені на сільську інтелігенцію на священників, учителів”.

Фото з архіву ЦДВР

В таких умовах отець Василь Шевчук мусів шукати способу рятувати своє життя та життя вірян, і цей спосіб був дуже неординарний – вступ до УПА.

“Перебуваючи в сотнях УПА Михайла Дуди – "Громенка", Володимира Щигельського – "Бурлаки", Ярослава Коцьолка – "Крилача" та Григорія Янківського – "Ластівки", отець "Кадило" служив польові літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив полеглих в бою, - зазначив історик музею “Тюрма на Лонцького” Ігор Дерев'яний. Під захистом УПА священик також опікувався вірними, які, через воєнні обставини, залишилися без душпастирів”.

У червні 1947 року, під час рейду на Захід із сотнею "Громенка", знесиленого і хворого отця-капелана заарештувала чехословацька влада. Його засуджено на кару смерті.

Документальний фільм "Отець Кадило" – спільного виробництва благодійного фонду "Українська кіноініціатива" та рекламно-продюсерського центру "Стар-ТВ".

Продюсер стрічки Тарас Пастернак та автор сценарію і дослідження Тарас Бабенчук повідомили, що у фільмі використані раніше недоступна кримінальна справа о. Василя Шевчука, а також матеріали архіву Центру досліджень визвольного руху.

Зйомки відбувалися на території України, Польщі, Словаччини і Канади. У зйомках взяли участь актори Першого українського театру для дітей та юнацтва, військові реконструктори з Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

Фільм демонструватимуть в рамках міжнародної наукової конференції "Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи".

Як відомо, підпільникам УПА допомогав і Амфілохій Почаївський, канонізований УПЦ МП.

Читайте також дайджест найкращих публікацій ІП про УПА

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.