У Львові покажуть фільм про капелана УПА "Кадила". ВІДЕО

У львівському музеї "Тюрма на Лонцького" покажуть документальний фільм про життя і служіння греко-католицького священика Василя Шевчука, який протягом 1945–1947 років був капеланом Перемиського куреня УПА під псевдом "Кадило".

Про це ІП повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Прем'єра з нагоди 70-річчя УПА відбудеться у Львові, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” (вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) в п'ятницю, 28 вересня о 16:30.

Наприкінці 1945 р. 42-річний священик УГКЦ отець Василь Шевчук вступив до лав УПА. Спершу – як військовий капелан сотні Михайла Дуди – "Громенка", а згодом – цілого Перемиського куреня УПА.

Такий крок був зумовлений воєнними обставинами, погрозами і нападами польських націоналістичних організацій та кримінальних банд.

Отець Василь "Кадило" Шевчук

Іншою причиною було цілеспрямоване винищення на Закерзонні (території сучасної південно-східної Польщі, компактно заселені українцями, котрі після Другої світової війни увійшли до складу соціалістичної ПНР) представників української інтелігенції, зокрема й духовенства.

“Залишив я повірену мені парохію в П'яткові Руській, – згадував отець Шевчук. – Причиною були часті напади і убивства священників в цих околицях. Життя моє було дуже поважно загрожене і певні дані підтверджували, що мене уб'ють”.  

Професор Гданського університету (Польща) Ігор Галагіда розповідає: “В 1943–1946 роках на території Закерзоння загинуло від польських рук біля 50 православних та греко-католицьких священників”. А професор Університету Мак-Мастер у Гамільтоні (Канада) Петро Потічний додає, що “атаки терористиного порядку були націлені на сільську інтелігенцію на священників, учителів”.

Фото з архіву ЦДВР

В таких умовах отець Василь Шевчук мусів шукати способу рятувати своє життя та життя вірян, і цей спосіб був дуже неординарний – вступ до УПА.

“Перебуваючи в сотнях УПА Михайла Дуди – "Громенка", Володимира Щигельського – "Бурлаки", Ярослава Коцьолка – "Крилача" та Григорія Янківського – "Ластівки", отець "Кадило" служив польові літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив полеглих в бою, - зазначив історик музею “Тюрма на Лонцького” Ігор Дерев'яний. Під захистом УПА священик також опікувався вірними, які, через воєнні обставини, залишилися без душпастирів”.

У червні 1947 року, під час рейду на Захід із сотнею "Громенка", знесиленого і хворого отця-капелана заарештувала чехословацька влада. Його засуджено на кару смерті.

Документальний фільм "Отець Кадило" – спільного виробництва благодійного фонду "Українська кіноініціатива" та рекламно-продюсерського центру "Стар-ТВ".

Продюсер стрічки Тарас Пастернак та автор сценарію і дослідження Тарас Бабенчук повідомили, що у фільмі використані раніше недоступна кримінальна справа о. Василя Шевчука, а також матеріали архіву Центру досліджень визвольного руху.

Зйомки відбувалися на території України, Польщі, Словаччини і Канади. У зйомках взяли участь актори Першого українського театру для дітей та юнацтва, військові реконструктори з Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

Фільм демонструватимуть в рамках міжнародної наукової конференції "Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи".

Як відомо, підпільникам УПА допомогав і Амфілохій Почаївський, канонізований УПЦ МП.

Читайте також дайджест найкращих публікацій ІП про УПА

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".