У Львові покажуть фільм про капелана УПА "Кадила". ВІДЕО

У львівському музеї "Тюрма на Лонцького" покажуть документальний фільм про життя і служіння греко-католицького священика Василя Шевчука, який протягом 1945–1947 років був капеланом Перемиського куреня УПА під псевдом "Кадило".

Про це ІП повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Прем'єра з нагоди 70-річчя УПА відбудеться у Львові, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” (вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) в п'ятницю, 28 вересня о 16:30.

Наприкінці 1945 р. 42-річний священик УГКЦ отець Василь Шевчук вступив до лав УПА. Спершу – як військовий капелан сотні Михайла Дуди – "Громенка", а згодом – цілого Перемиського куреня УПА.

Такий крок був зумовлений воєнними обставинами, погрозами і нападами польських націоналістичних організацій та кримінальних банд.

Отець Василь "Кадило" Шевчук

Іншою причиною було цілеспрямоване винищення на Закерзонні (території сучасної південно-східної Польщі, компактно заселені українцями, котрі після Другої світової війни увійшли до складу соціалістичної ПНР) представників української інтелігенції, зокрема й духовенства.

“Залишив я повірену мені парохію в П'яткові Руській, – згадував отець Шевчук. – Причиною були часті напади і убивства священників в цих околицях. Життя моє було дуже поважно загрожене і певні дані підтверджували, що мене уб'ють”.  

Професор Гданського університету (Польща) Ігор Галагіда розповідає: “В 1943–1946 роках на території Закерзоння загинуло від польських рук біля 50 православних та греко-католицьких священників”. А професор Університету Мак-Мастер у Гамільтоні (Канада) Петро Потічний додає, що “атаки терористиного порядку були націлені на сільську інтелігенцію на священників, учителів”.

Фото з архіву ЦДВР

В таких умовах отець Василь Шевчук мусів шукати способу рятувати своє життя та життя вірян, і цей спосіб був дуже неординарний – вступ до УПА.

“Перебуваючи в сотнях УПА Михайла Дуди – "Громенка", Володимира Щигельського – "Бурлаки", Ярослава Коцьолка – "Крилача" та Григорія Янківського – "Ластівки", отець "Кадило" служив польові літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив полеглих в бою, - зазначив історик музею “Тюрма на Лонцького” Ігор Дерев'яний. Під захистом УПА священик також опікувався вірними, які, через воєнні обставини, залишилися без душпастирів”.

У червні 1947 року, під час рейду на Захід із сотнею "Громенка", знесиленого і хворого отця-капелана заарештувала чехословацька влада. Його засуджено на кару смерті.

Документальний фільм "Отець Кадило" – спільного виробництва благодійного фонду "Українська кіноініціатива" та рекламно-продюсерського центру "Стар-ТВ".

Продюсер стрічки Тарас Пастернак та автор сценарію і дослідження Тарас Бабенчук повідомили, що у фільмі використані раніше недоступна кримінальна справа о. Василя Шевчука, а також матеріали архіву Центру досліджень визвольного руху.

Зйомки відбувалися на території України, Польщі, Словаччини і Канади. У зйомках взяли участь актори Першого українського театру для дітей та юнацтва, військові реконструктори з Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

Фільм демонструватимуть в рамках міжнародної наукової конференції "Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи".

Як відомо, підпільникам УПА допомогав і Амфілохій Почаївський, канонізований УПЦ МП.

Читайте також дайджест найкращих публікацій ІП про УПА

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".