У Києві зник пам'ятник першому трамваю у Східній Європі. ФОТО

З Поштової площі (Поділ) зник пам’ятник "Першому київському трамваю", встановлений у 1992 році на маршруті №1 електричного трамваю - першого в Російській імперії та Східній Європі.

Про це у своєму фейсбуку написала учасниця руху "Збережи Старий Київ" Марія Лєбєдєва.

"Розібрали і відвезли в невідомому напрямку, з бетону стирчать штирі, - обурюється активістка. -  Нікого жодні органи нагляду за культурною спадщиною  не повідомили. По-хамськи, традиційно".

Автор пам’ятника архітектор Володимир Собцов наголосив, що всі деталі монумента Першому трамваю – дуже цінні.

"Він підлягав реставрації. Усі його деталі – цінні, навіть шматки бруківки, принесені трамвайниками – 19-го сторіччя. Мова про його пересування йшла, але ніхто навіть не міг подумати, що все відбудеться так жахливо, з такими грубими порушеннями всіх можливих правил і законів", - сказав Собцов.

 Пам′ятник першому трамваю було встановлено в 1992 році, на честь його 100-річчя. Фото: kievtown.net

Водночас, як повідомили у Київській адміністрації, пам’ятник тимчасово демонтували на період укріплення підпірної стіни майбутньої розв’язки на Поштовій площі.

"Аби не пошкодити пам’ятник під час проведення будівельних робіт, його було демонтовано та транспортовано до реставраційної майстерні. Тут пам’ятник зберігатиметься три тижні, після чого його повернуть на звичне місце", - заявили у КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва".

Нагадаємо, цього року відзначається 120-річчя київського електричного трамваю - перший його маршрут якраз і пролягав з Подолу (повз Поштову площу) на Хрещатик.

Раніше під приводом реконструкції з Поштової площі прибрали пам'ятник морякам Дніпровської флотилії, які загинули під час оборони Києва у 1941 році.

Дивіться також на цю тему:

Бізнес-історія трамваю у Києві. Як і чому він з'явився в місті. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало - порівняйте. ВІДЕО

Федір Піроцький - полтавчанин, який винайшов електричний трамвай

У Львові розмальовують стіни радянськими квитками на трамвай. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.