У Києві зник пам'ятник першому трамваю у Східній Європі. ФОТО

З Поштової площі (Поділ) зник пам’ятник "Першому київському трамваю", встановлений у 1992 році на маршруті №1 електричного трамваю - першого в Російській імперії та Східній Європі.

Про це у своєму фейсбуку написала учасниця руху "Збережи Старий Київ" Марія Лєбєдєва.

"Розібрали і відвезли в невідомому напрямку, з бетону стирчать штирі, - обурюється активістка. -  Нікого жодні органи нагляду за культурною спадщиною  не повідомили. По-хамськи, традиційно".

Автор пам’ятника архітектор Володимир Собцов наголосив, що всі деталі монумента Першому трамваю – дуже цінні.

"Він підлягав реставрації. Усі його деталі – цінні, навіть шматки бруківки, принесені трамвайниками – 19-го сторіччя. Мова про його пересування йшла, але ніхто навіть не міг подумати, що все відбудеться так жахливо, з такими грубими порушеннями всіх можливих правил і законів", - сказав Собцов.

 Пам′ятник першому трамваю було встановлено в 1992 році, на честь його 100-річчя. Фото: kievtown.net

Водночас, як повідомили у Київській адміністрації, пам’ятник тимчасово демонтували на період укріплення підпірної стіни майбутньої розв’язки на Поштовій площі.

"Аби не пошкодити пам’ятник під час проведення будівельних робіт, його було демонтовано та транспортовано до реставраційної майстерні. Тут пам’ятник зберігатиметься три тижні, після чого його повернуть на звичне місце", - заявили у КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва".

Нагадаємо, цього року відзначається 120-річчя київського електричного трамваю - перший його маршрут якраз і пролягав з Подолу (повз Поштову площу) на Хрещатик.

Раніше під приводом реконструкції з Поштової площі прибрали пам'ятник морякам Дніпровської флотилії, які загинули під час оборони Києва у 1941 році.

Дивіться також на цю тему:

Бізнес-історія трамваю у Києві. Як і чому він з'явився в місті. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало - порівняйте. ВІДЕО

Федір Піроцький - полтавчанин, який винайшов електричний трамвай

У Львові розмальовують стіни радянськими квитками на трамвай. ФОТО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.