Спецпроект

Пітер Грінуей виступить на відкритті Музею екранної культури в Москві

Режисер Пітер Грінуей, який в числі іншого займається виставковими проектами та оновленням московського Музею Булгакова, виступить в п'ятницю з лекцією "Репродукції тепер краще оригіналу" на відкритті Музею екранної культури "МедіаАртЛаб" в "Манежі".

Про це пишуть РИА-новости.

Цокольне приміщення оновленого "​​Манежу" зайняли цілих три нових музеї - першим в середині листопада запрацював проект "Книга художника / Livre d'Artiste", а тепер разом відкрилися Музей дизайну і Музей екранної культури.

Основою останнього став існуючий більше 12 років центр "МедіаАртЛаб", який проводив численні виставки відеоарту, в тому числі в рамках ММКФ, і симпозіум "Про & Контра". Власного експозиційного приміщення у нього не було. Наприклад, кілька останніх виставкових проектів проходили в Московському музеї сучасного мистецтва і Фонді культури "Катерина", тепер же в "Манежі" пообіцяли показувати близько шести проектів на рік.

Зараз в експозиції "Відео-діри: I do not know what it is I am" можна побачити відео ключових майстрів відеоарту з 1970-х до нинішніх років, в тому числі "Місто ангелів" Марини Абрамович і Улай і "Я не знаю, що таке я є "Білла Віоли.

І, головне, в "Медіатеці" буде відкритий доступ до найбільшого архіву по медіамистецтву, який збирався з початку діяльності центру.
Зараз в цьому просторі працюють кілька галерей. У "Галереї почуттів", наприклад, зручно влаштувавшись на подушках, можна подивитися підбірку робіт кращих фестивалів медіамистецтва, в тому числі іспанського LOOP Festival, голландського "​​Імпакт" і російського "​​Зараз & Потім".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.