Спецпроект

Пітер Грінуей виступить на відкритті Музею екранної культури в Москві

Режисер Пітер Грінуей, який в числі іншого займається виставковими проектами та оновленням московського Музею Булгакова, виступить в п'ятницю з лекцією "Репродукції тепер краще оригіналу" на відкритті Музею екранної культури "МедіаАртЛаб" в "Манежі".

Про це пишуть РИА-новости.

Цокольне приміщення оновленого "​​Манежу" зайняли цілих три нових музеї - першим в середині листопада запрацював проект "Книга художника / Livre d'Artiste", а тепер разом відкрилися Музей дизайну і Музей екранної культури.

Основою останнього став існуючий більше 12 років центр "МедіаАртЛаб", який проводив численні виставки відеоарту, в тому числі в рамках ММКФ, і симпозіум "Про & Контра". Власного експозиційного приміщення у нього не було. Наприклад, кілька останніх виставкових проектів проходили в Московському музеї сучасного мистецтва і Фонді культури "Катерина", тепер же в "Манежі" пообіцяли показувати близько шести проектів на рік.

Зараз в експозиції "Відео-діри: I do not know what it is I am" можна побачити відео ключових майстрів відеоарту з 1970-х до нинішніх років, в тому числі "Місто ангелів" Марини Абрамович і Улай і "Я не знаю, що таке я є "Білла Віоли.

І, головне, в "Медіатеці" буде відкритий доступ до найбільшого архіву по медіамистецтву, який збирався з початку діяльності центру.
Зараз в цьому просторі працюють кілька галерей. У "Галереї почуттів", наприклад, зручно влаштувавшись на подушках, можна подивитися підбірку робіт кращих фестивалів медіамистецтва, в тому числі іспанського LOOP Festival, голландського "​​Імпакт" і російського "​​Зараз & Потім".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.