Спецпроект

У Луганську музей універу відзначив ювілей. ФОТО

Музей Луганського національного університету імені Тараса Шевченка зібрав 7000 зоологічних експонатів і відзначив 40-річний ювілей.

Про це пишуть Комментарии: Луганск.

У цьому році музею ЛНУ виповнилося 40 років, однак працівники, студенти та випускники вузу починали збирати унікальний на сьогодні музейний фонд експонатів ще з 1923 року. 

У перші роки свого існування зоологічна колекція музею розміщувалась у двох шафах навчальної аудиторії Кабінету зоології. У часи, коли Луганський (Ворошиловградський) педагогічний інститут мав тільки один навчальний корпус, нечисленні експонати музею розміщувалися в шафах у двох навчальних аудиторіях Кафедри зоології. У тодішньому музеї була широко представлена ​​місцева фауна, але були й південні види: страус, папуги, фламінго.

Експонати музею 

У сучасній експозиції представлені хохуля, вухатий їжак, лисиця-корсак, перев'язка, дикий кіт, валлабі, барс, кілька гірських форм барана, сітчастий пітон, кінорінх, птах-носоріг, ему, пугач, гриф, дрохва, стрепет, беркут, гриф, декілька видів пінгвінів і інші. Серед колекційних зразків, які становлять найбільшу цінність, слід назвати досить багату колекцію більшості видів хребетних фауни Донбасу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.