Спецпроект

Музеї Кремля покажуть в Дрездені скарби царів

Виставка "Між Сходом і Заходом. Скарби Кремля від Івана Грозного до Петра Великого"​​, на якій покажуть ювелірні прикраси, одяг і зброя, відкриється в дрезденському Палаці-резиденції 1 грудня.

Про це пишуть РИА-новости.

У числі експонатів об'єкти з колекції європейського срібла Збройової палати - наприклад, виконана Аугсбургськими майстрами скульптура орла зі скіпетром і державою.

Крім того, в експозиції представлені розкішні шати, в тому числі розшитий золотою ниткою шовковий кафтан патріарха Никона XVII століття, судини, зокрема, зроблений в Кремлі золотий ківш з рубінами, смарагдами і перлами, а також зброю, серед якого чимало привезеного з Туреччини.

Ці предмети доповнені двома десятками творів декоративно-прикладного мистецтва з Художніх зібрань Дрездена, Саксонської державної бібліотеки та Бібліотеки герцога Августа в Вольфенфюббелє.

Організатори експозиції мають намір показати Росію як місце зустрічі східної та західної культур, щоб з придбань царського двору і подарунків, було зрозуміло, як вони переосмисляются кремлівськими майстрами, які створювали щось нове, на стику європейських та східних смаків з давньоруськими традиціями.

Ця виставка пройде напередодні відкриття нової експозиції Збройової палати в Залі Велетнів і продовжить співпрацю Музеїв Кремля і Художніх зібрань Дрездена - частина колекції німецького музею "Зелені склепіння" була показана в Москві на виставці "Август Сильний" в 2006 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.