Вийшов 16-ий том "Літопису УПА" - з листами командирів

У Рівному презентували 16-й, епістолярний том "Літопису УПА". Чергова книга з історії повстанського руху містить більше тисячі сторінок листування лідерів ОУН і УПА Волині і Полісся 1944-1954 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Упорядники використали документи з фондів Галузевого державного архіву СБУ, управління СБУ в Рівненській області та Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Листи провідників ОУН-УПА Романа Шухевича, Василя Кука, Дмитра Клячківського, Якова Бусла, Василя Галаси, крайових провідників Михайла Захаржевського, Івана Литвинчука та інших раніше не були ідентифіковані, адже були підписані іменними або цифровими псевдонімами.

Упорядники-археографи – кияни Володимир Ковальчук та Валерій Огороднік – розшифрували імена авторів. Тут вміщено і 5 листів повстанського художника Ніла Хасевича (досі документами про Хасевича були лише виготовлені ним листівки та екслібриси).

Листівки, плакати й екслібриси Ніла Хасевича. ФОТО

Усі листи торкаються подій та історії на території Волині. Лаконічна конспіративна переписка, тим не менше, без ретуші реєструє обставини повоєнної доби, коли УПА пішла в глибоке підпілля, продовжуючи боротьбу на окупованій радянськими військами території.

"Документи висвітлюють реакцію повстанських керівників на радянські реалії, політичну ситуацію у світі, власне відтворюють дух епохи і тверезе, без будь-яких ілюзій, бачення повстанцями майбутньої боротьби", - зазначив один з ініціаторів презентації, доктор історичних наук Володмир Борщевич.

"Важливість книги ще й у тому, що в листах, окрім сухої розпорядчої інформації, висловлюються особисті думки лідерів УПА і зачіпаються дискусійні питання, - додав організатор презентації Олександр Лащук. - Важливо, що події описуються в реальному часі тих років і таким чином читач може поглянути на історичні факти наче зсередини партизанської боротьби. Ми разом із громадськими організаціями плануємо розповсюдити збірку по навчальних закладах та бібліотеках задля поширення правди про героїку повстанської боротьби".

Деякі з листів командирів УПА читайте у сканах на "Історичній Правді"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.