Спецпроект

До Москви привезли виставку, присвячену міфу про Чарлі Чапліна

До московського Мультимедіа Арт Музею привезли виставку про людину, завдяки якій "в XX столітті кінематограф став мистецтвом" - Чарлі Чапліна. Таке визначення актор, сценарист і режисер отримав в 1972-му році, коли його нагороджували почесною статуеткою "Оскар" за внесок у розвиток кіно.

Про це пишуть РИА-новости

На виставці представлено дві сотні фотографії з приватних архівів та архівів кінокомпаній, афіші та обкладинки журналів, кінокадри, що дають уявлення про його найзначніші роботи і перші короткометражки, і рідкісна сімейна хроніка, яка дозволяє наочно переконатися, що світ маленького бродяги в капелюсіі з кумедними вусиками був куди більше звичного екранного образу.

Створював експозицію Сем Стурдза, директор Музею Д'Елізе в Лозанні - той самий, що робив тут же, в Мамма, виставку "Фелліні Гранд-парад". Черговість насправді була іншою, розповів куратор виставки: спочатку з'явилася про Чарлі Чапліна, вперше показана в Парижі, а потім, як продовження теми кіно - посвята майстру італійського неореалізму.

Експозиція, яка охоплює всі періоди творчості Чапліна, побудована не хронологічно, а тематично - перший зал, де розмістилася виставка, поділений на розділи "Створення персонажа", "Слава", "Хореографія руху" і "Чаплін за роботою".

Друга частина експозиції, що наближається до Чапліна-особистості, складається з тем "Переконання" і "Мова".

Перша виставка розповідає про політичні і суспільних поглядах Чапліна, що відбилися в кіно і на від'їзді з США, друга - про стосунки актора зі звуковим кіно і про те, як його герой заговорив і заспівав. Сталося це далеко не відразу: з появою звуку Чаплін довго не відходив від звичної манери і тільки у фільмі "Великий диктатор" глядачі вперше почули його голос.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.