У заповіднику "Битва за Київ" біля Межигір'я з'явився важкий танк. ФОТО

Експозиція під відкритим небом Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 р." поповнилась новим експонатом - 48-тонним важким танком ИС-3.

Про це повідомляє прес-служба заповідника.

Дирекція музею виносить подяку начальнику Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковнику Замані В.М., а також місцевим чиновникам.

ИС-3 - радянський важкий танк часів Другої світової війни, запущений в серійне виробництво в останні її дні, тому він не встиг взяти в ній участь.

Танк прибув у заповідник не своїм ходом

Індекс "3" позначає третю серійну модель важких танків серії "Йосип Сталін" (1943-1953 рр.).  За характерну форму лобової частини корпуса танкісти називали ИС "щукою". Створення цього танку почалось наприкінці літа 1944 року.

 Аналогічний ИС-3 із Національного університету оборони в Києві. Фото: relicfinder.info

Саме ці бойові машини в кількості 52 штук 7 вересня 1945 року прийняли участь в Берлінському параді союзних військ на честь перемоги в Другій Світовій війні у складі частин Червоної Армії. Цей танк дуже вразив західних союзників СРСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.