Спецпроект

Вільнюс хоче витратити половину міського бюджету на музей Гуггенхайма

Вільнюська мерія під керівництвом Артураса Зуокас планує покупку архітектурного проекту - так званого музею Гуггенхайма. Проект, за деякими підрахунками, обійдеться в 7 млн літів, а на його реалізацію може знадобитися половина бюджету міста Вільнюс.

Про це пише Росбалт.

За інформацією видання, проект музею Гуггенхайма, названий багатофункціональним центром культури (БЦК), реанімується особливо секретно. Як вказується у відповіді Відділу з громадських зв'язків Вільнюської мерії, в даний час він аналізується, готуються пропозиції щодо проекту.

Але дані газети показують, що Вільнюська мерія своєму підприємству Vilniaus planas вже доручила купити підготовлений ще в 2008 році проект авторства британського архітектора Захоя Хадіда, а разом з тим і послуги з виконання нагляду над роботами, які, згідно з умовами договору , може надати тільки автор проекту.

Комісія з публічних закупівель самоврядування вирішила звернутися в Службу публічних закупівель, щоб проект Хадіда було дозволено придбати шляхом неоголошених переговорів.

Нагадаємо, що борги Вільнюса наближаються до мільярда літів (мільярд літів - це близько $ 360 млн).

Соломон Роберт Гуггенхайм (1861, Філадельфія, Пенсільванія - 1949) - американський меценат єврейського походження, виходець зі Швейцарії, засновник Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Створив Фонд Гуггенхайма для підтримки сучасного мистецтва.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.