Спецпроект

Вільнюс хоче витратити половину міського бюджету на музей Гуггенхайма

Вільнюська мерія під керівництвом Артураса Зуокас планує покупку архітектурного проекту - так званого музею Гуггенхайма. Проект, за деякими підрахунками, обійдеться в 7 млн літів, а на його реалізацію може знадобитися половина бюджету міста Вільнюс.

Про це пише Росбалт.

За інформацією видання, проект музею Гуггенхайма, названий багатофункціональним центром культури (БЦК), реанімується особливо секретно. Як вказується у відповіді Відділу з громадських зв'язків Вільнюської мерії, в даний час він аналізується, готуються пропозиції щодо проекту.

Але дані газети показують, що Вільнюська мерія своєму підприємству Vilniaus planas вже доручила купити підготовлений ще в 2008 році проект авторства британського архітектора Захоя Хадіда, а разом з тим і послуги з виконання нагляду над роботами, які, згідно з умовами договору , може надати тільки автор проекту.

Комісія з публічних закупівель самоврядування вирішила звернутися в Службу публічних закупівель, щоб проект Хадіда було дозволено придбати шляхом неоголошених переговорів.

Нагадаємо, що борги Вільнюса наближаються до мільярда літів (мільярд літів - це близько $ 360 млн).

Соломон Роберт Гуггенхайм (1861, Філадельфія, Пенсільванія - 1949) - американський меценат єврейського походження, виходець зі Швейцарії, засновник Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Створив Фонд Гуггенхайма для підтримки сучасного мистецтва.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.