Спецпроект

Вільнюс хоче витратити половину міського бюджету на музей Гуггенхайма

Вільнюська мерія під керівництвом Артураса Зуокас планує покупку архітектурного проекту - так званого музею Гуггенхайма. Проект, за деякими підрахунками, обійдеться в 7 млн літів, а на його реалізацію може знадобитися половина бюджету міста Вільнюс.

Про це пише Росбалт.

За інформацією видання, проект музею Гуггенхайма, названий багатофункціональним центром культури (БЦК), реанімується особливо секретно. Як вказується у відповіді Відділу з громадських зв'язків Вільнюської мерії, в даний час він аналізується, готуються пропозиції щодо проекту.

Але дані газети показують, що Вільнюська мерія своєму підприємству Vilniaus planas вже доручила купити підготовлений ще в 2008 році проект авторства британського архітектора Захоя Хадіда, а разом з тим і послуги з виконання нагляду над роботами, які, згідно з умовами договору , може надати тільки автор проекту.

Комісія з публічних закупівель самоврядування вирішила звернутися в Службу публічних закупівель, щоб проект Хадіда було дозволено придбати шляхом неоголошених переговорів.

Нагадаємо, що борги Вільнюса наближаються до мільярда літів (мільярд літів - це близько $ 360 млн).

Соломон Роберт Гуггенхайм (1861, Філадельфія, Пенсільванія - 1949) - американський меценат єврейського походження, виходець зі Швейцарії, засновник Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Створив Фонд Гуггенхайма для підтримки сучасного мистецтва.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.