Спецпроект

У Гданську відкрився Музей криміналістики

Шибениця, на якій висів серійний вбивця, муміфіковане тіло і сотні видів зброї - це лише деякі з експонатів Музею криміналістики факультету права і адміністрації Гданського університету.

Про це пише Афиша Калининграда.

Музей криміналістики факультету права і адміністрації Гданського університету неофіційно працює з 1980 року. Тоді головою кафедри криміналістики юридичного факультету Гданського університету був доктор наук Єжи Вноровскі. Він і почав збирати різні артефакти, за деякі з яких платив зі своєї кишені. Крім того, було налагоджено співпрацю з поліцією, судами і прокуратурою, і завдяки цьому колекція музею змогла розширюватися, говорить співробітник кафедри кримінології Януш Чечко. Всі експонати є справжніми.

У 1983 році музей переїхав в Катовні, а в 2001 році колекція була перенесена з Катовні в нову будівлю факультету Права і адміністрації Гданського університету на вулицю Бажіньского. В основному вона використовується для навчальних цілей, хоча не тільки для них. У музей приходять студенти інших факультетів та учні шкіл міста Гданська. Музей, однак, був неофіційним до цього року.

"Ми зробили це, тому що хочемо показати свою експозицію більшій кількості людей, - говорить доктор наук, завідуюча лабораторією криміналістики Малгожата Жулна. - У нас дійсно є чим пишатися. Поки музей знаходиться на стадії організації, і ми думаємо, як зробити колекцію краще. Урочисте відкриття музею ми плануємо на 25 січня 2013 року, і це буде пов'язано із зустріччю криміналістів з усіх регіонів Польщі".

Музейна експозиція складатиметься з дев'яти тематичних відділів. "Серед наших експонатів є предмети, вилучені у в'язницях і при арештах. У нас також є досить велика колекція вогнепальної зброї, в тому числі саморобних, наприклад копія пістолета зробленого з хліба, - повідомляє Януш Чечко. - Ви також зможете побачити фальшиві банкноти, колекцію світових поліцейських мундирів і велику колекцію кримінальних фото".

Музей має у своєму розпорядженні і оригінальні інструменти для злому автомобілів і квартир. Серед експонатів є камери і прилади для розкриття злочинів на місці подій. Найбільш цінними експонатами є матеріали, пов'язані з серійним вбивцею з Гданська Павлом Тухлінем по кличці "Скорпіон", справжня шибениця, муміфіковане тіло невідомого чоловіка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.