Спецпроект

В Музеї іграшки відкривається виставка новорічних прикрас

3 грудня в Державному музеї іграшки (Кловський узвіз, 8) відкрилась виставка ялинкових прикрас "Новорічні паперові фантазії".

В експозиції представлені картонажні іграшки ХІХ-ХХ ст. ("дрезденки"), фігурки з пап’є-маше початку минулого століття, різдвяні літографічні янголи ХІХ століття, саморобні прикраси, виготовлені в київських родинах понад сторіччя тому.

Окрім того, до уваги відвідувачів представлені українські витинанки, найдавніші екземпляри яких датуються ХVІІ століттям. Характерні елементи паперового орнаменту (сніжинки-зірочки, постаті янголів, хрести, прапорці, хлопавки, бонбоньєрки, гірлянди, ліхтарики, а також вишукані мініатюрні будиночки та ялинки, виготовлені з серветок, газет, модних журналів, пакувального картону та інших матеріалів) додають святу оригінальності та вишуканості.

Одна із голових подій виставки - презентація робіт користувачів Всеукраїнської освітньої мережі "Щоденник.ua", які взяли участь у конкурсі "Новорічна іграшка з паперу". Користувачі протягом місяця створювали та фотографували оригінальні паперові новорічні іграшки та відправляти фото журі конкурсу.

В творчому змаганні взяли участь близько 6000 користувачів. Наразі журі обирає переможців конкурсу. Талановиті школярі напередодні Нового року не тільки отримають за свій талант цінні призи, а й матимуть змогу показати свої твори на виставці.

"Історична Правда" зазирнула в каталог інтернет-аукціонів E-BayAukro i Молоток, щоб поглянути на радянські ялинкові прикраси. На жаль, паперових там небагато.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.