Спецпроект

У Харкові поговорять про музейну політику в Україні

Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, за підтримки порталу historians.in.ua, запрошують на публічне обговорення "Музейна політика в Україні: історія та сучасність".

У заході приймуть участь музейні діячі, науковці, представники громадських організацій. Обговорення буде присвячене історії та сучасному стану музейництва в Україні в контексті державної політики.

Планується обговорення наступних питань:

- Українські музеї в імперській політиці;

- Музейна політика урядів періоду Української революції;

- Творення та функціонування українського радянського музею;

- Національна музейна політика в незалежній Україні: творення умов модернізації галузі, функціонування державних, галузевих та приватних музеїв, місце музеїв в сучасній політиці пам’яті; взаємодія музеї з іншими закладами культурної сфери.

Час і місце заходу: 8 грудня 2012 р. о 18:00 за адресою м. Харків, книгарня "Є", вул. Сумська 3.

Модератори: Ігор Дворкін (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи) та Ірина Склокіна (Центру українських студій ім. Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна)

Учасники обговорення: Андрій Парамонов, Михайло Красиков, Олена Кутья, Тетяна Лихачова, Анна Алєксєєнко та запрошені експерти.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.