Спецпроект

У Харкові поговорять про музейну політику в Україні

Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, за підтримки порталу historians.in.ua, запрошують на публічне обговорення "Музейна політика в Україні: історія та сучасність".

У заході приймуть участь музейні діячі, науковці, представники громадських організацій. Обговорення буде присвячене історії та сучасному стану музейництва в Україні в контексті державної політики.

Планується обговорення наступних питань:

- Українські музеї в імперській політиці;

- Музейна політика урядів періоду Української революції;

- Творення та функціонування українського радянського музею;

- Національна музейна політика в незалежній Україні: творення умов модернізації галузі, функціонування державних, галузевих та приватних музеїв, місце музеїв в сучасній політиці пам’яті; взаємодія музеї з іншими закладами культурної сфери.

Час і місце заходу: 8 грудня 2012 р. о 18:00 за адресою м. Харків, книгарня "Є", вул. Сумська 3.

Модератори: Ігор Дворкін (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи) та Ірина Склокіна (Центру українських студій ім. Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна)

Учасники обговорення: Андрій Парамонов, Михайло Красиков, Олена Кутья, Тетяна Лихачова, Анна Алєксєєнко та запрошені експерти.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.