Спецпроект

Москва обзавелася музейною туристичною картою

Російська столиця запропонувала туристам дисконтну карту - Moscow Pass, яка допоможе мандрівникам відвідати сім музеїв, зробити оглядову екскурсію City Tour і круїз по Москві-річці.

Про це пише rbc.ua.

Туристична карта також дає право на знижки в інші музеї міста, харчування в кафе і ресторанах-учасниках програми і на низку екскурсій по Москви. Першу туристичну карту Москви представили у вівторок, 4 листопада, в Московському комітеті з туризму і готельного господарства.

Карта Moscow Pass буде продаватися через інтернет, у готелях, на вокзалах і в аеропортах, у квиткових касах та музеях міста і обійдеться туристам в 2400 рублів.

За Moscow Pass протягом трьох днів мандрівники зможуть відвідати собор Василя Блаженного, Музей російської ікони, Музей Великої Вітчизняної війни 1812 року, Музей сучасної історії Росії, Державний історичний музей, Музей історії тілесних покарань і Московський будинок фотографії, а також здійснити дві екскурсії по місту. Купити Moscow Pass можна буде з середини грудня 2012 року.

На жаль, в послуги, що надаються туристичною картою, поки не входить проїзд по місту в громадському транспорті. Звичайно, якщо б Moscow Pass давав можливість всі три дні їздити на метро і тролейбусах, туристам було б набагато зручніше. У планах компанії, яка займається розвитком туристичної карти, Wow Moscow, стоїть включення проїзду в Moscow Pass.

Відзначимо, що московська влада обіцяла туристам спеціальний проїзний вже в 2013 році. Туристичний єдиний буде дійсний 24 години на всі види громадського транспорту і обійдеться мандрівникам не менше, ніж в 200 рублів.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.