Спецпроект

В Білорусі планують відкрити віртуальний музей Дуги Струве

Віртуальний музей Геодезичної Дуги Струве створюють в Ошмянському районі, Гродненської області в Білорусі. До складу унікального пам'ятника історії і науково-технічної думки з колекції Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО входить геодезичний пункт Тюпішки.

Про це пише Белорусское телеграфное агентство.

Віртуальний музей планується відкрити в лютому 2013 року. Зараз ведуться активні роботи. Музей буде існувати як у віртуальному, так і в реальному просторах. Знайти його в Інтернеті можна буде за адресою www.struve.by. А в одному з приміщень бібліотеки вже сьогодні можна ознайомитися із зібраними експонатами. Тут представлені географічні карти і книги, присвячені Дузі Струве, портрети її творців - Карла Теннера, Василя Струве та Осипа Ходзько. Зібрано інформацію про всі знайдені геодезичні пункти дуги, і представлені їх координати. За задумом ініціаторів, музей буде знайомити не тільки з історією Дуги Струве та її значенням для науки, але також з культурою і традиціями народів, через землі яких вона була прокладена.

Серед цілей створення музею - розкриття історико-культурного потенціалу Дуги Струве, регіонів далекого і ближнього зарубіжжя, через які вона проходить, їх наукової значимості, підвищення туристичної привабливості об'єкта.

Дуга Струве - унікальна пам'ятка історії та науково-технічної думки з колекції Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Названа на честь керівника дослідження видатного астронома, геодезиста і математика Росії Федеріка Георга Вільгельма Струве (Василя Яковича Струве). Дуга створювалася з метою визначення форми і розмірів земної поверхні. Вона являє собою мережу з 265 тріангуляційних пунктів на території десяти країн, що представляли собою закладені в землю кам'яні куби з довжиною ребра 2 м, протяжністю 2820 км. Саме завдяки цим об'єктам було науково доведено, що Земля має форму не ідеальної кулі, а еліпсоїда.

Максимальну точність виконаної тоді роботи підтверджують сучасні космічні знімки. Похибка контрольного аерокосмічного вимірювання дуги на перевіреному відрізку склала 3,5 см.

В даний час пункти дуги Струве збереглися на території Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Литви, Латвії, Молдови та України. Сьогодні вони в більшій мірі представляють інтерес як об'єкти історико-культурної спадщини, що має певний туристичний потенціал.

У Білорусі перші пункти геодезичної дуги Струве були виявлені в 2001 році. За історичними даними, на території країни був закладений 31 пункт, з них збереглися 19. У тому числі п'ять пунктів (включаючи об'єкт в Ошмянському районі) обладнані спеціальними знаками і внесені до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.