Спецпроект

В Білорусі планують відкрити віртуальний музей Дуги Струве

Віртуальний музей Геодезичної Дуги Струве створюють в Ошмянському районі, Гродненської області в Білорусі. До складу унікального пам'ятника історії і науково-технічної думки з колекції Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО входить геодезичний пункт Тюпішки.

Про це пише Белорусское телеграфное агентство.

Віртуальний музей планується відкрити в лютому 2013 року. Зараз ведуться активні роботи. Музей буде існувати як у віртуальному, так і в реальному просторах. Знайти його в Інтернеті можна буде за адресою www.struve.by. А в одному з приміщень бібліотеки вже сьогодні можна ознайомитися із зібраними експонатами. Тут представлені географічні карти і книги, присвячені Дузі Струве, портрети її творців - Карла Теннера, Василя Струве та Осипа Ходзько. Зібрано інформацію про всі знайдені геодезичні пункти дуги, і представлені їх координати. За задумом ініціаторів, музей буде знайомити не тільки з історією Дуги Струве та її значенням для науки, але також з культурою і традиціями народів, через землі яких вона була прокладена.

Серед цілей створення музею - розкриття історико-культурного потенціалу Дуги Струве, регіонів далекого і ближнього зарубіжжя, через які вона проходить, їх наукової значимості, підвищення туристичної привабливості об'єкта.

Дуга Струве - унікальна пам'ятка історії та науково-технічної думки з колекції Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Названа на честь керівника дослідження видатного астронома, геодезиста і математика Росії Федеріка Георга Вільгельма Струве (Василя Яковича Струве). Дуга створювалася з метою визначення форми і розмірів земної поверхні. Вона являє собою мережу з 265 тріангуляційних пунктів на території десяти країн, що представляли собою закладені в землю кам'яні куби з довжиною ребра 2 м, протяжністю 2820 км. Саме завдяки цим об'єктам було науково доведено, що Земля має форму не ідеальної кулі, а еліпсоїда.

Максимальну точність виконаної тоді роботи підтверджують сучасні космічні знімки. Похибка контрольного аерокосмічного вимірювання дуги на перевіреному відрізку склала 3,5 см.

В даний час пункти дуги Струве збереглися на території Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Литви, Латвії, Молдови та України. Сьогодні вони в більшій мірі представляють інтерес як об'єкти історико-культурної спадщини, що має певний туристичний потенціал.

У Білорусі перші пункти геодезичної дуги Струве були виявлені в 2001 році. За історичними даними, на території країни був закладений 31 пункт, з них збереглися 19. У тому числі п'ять пунктів (включаючи об'єкт в Ошмянському районі) обладнані спеціальними знаками і внесені до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.